Гарна стратегія. Погана стратегія. Ричард Румельт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на них зненацька збоку вирине «Хук лівою». Морська піхота, що базуватиметься на морі, не висаджуватиметься, їхня присутність на морі буде відвертальним маневром.

      Комбінована стратегія Шварцкопфа виявилась настільки успішною, що інтенсивна наземна війна тривала лише близько сотні годин. Повітряні бомбардування протягом місяця примусили іракські сили розсіятись, сховавши танки та артилерію, облишивши транспорт і вимкнувши двигуни. Швидкість та стрімкість атаки наземних військ коаліції, що супроводжувалася танковою та піхотною атакою, удари з гелікоптерів та бомбардування були вирішальними. Війська республіканської гвардії бились завзято, але не могли ані маневрувати, ані викликати резерви настільки швидко, щоб атака ворога захлинулась. Зрештою, Саддам Хусейн наказав своїм командирам не використовувати хімічної зброї. Ці снаряди, вживані для стримування іранських атак під час Ірано-Іракської війни, знищили б тисячі солдатів коаліції. За оцінками командирів морської піхоти, її загони втратили б від двадцяти до тридцяти відсотків живої сили, якби проти них було використано хімічну зброю.4 Однак Саддам відмовився від цього кроку. За даними російської розвідки, опублікованими по війні, він боявся, що на використання хімічної зброї США відповіли б ядерною атакою.

      Іракські війська пішли з Кувейту, армію загарбників було майже знищено.5 Втрати військ коаліції були незначними: лише вісім убитих та двадцять сім поранених після першого дня операції. Успіх комбінованої стратегії «Хуку лівою» виявився таким потужним, що бундючні політики, які ще в лютому з жахом пророкували траншейну війну, у березні висловили думку, що коаліція зібрала більше війська, ніж було потрібно, а отже, операція завершилася з передбаченим результатом.

      Шварцкопф виголосив свою стратегію наземної війни на прес-конференції, що привернула увагу засобів масової інформації. Більшість глядачів, що дивилась цю прес-конференцію по телебаченню та бачили мапу «Хуку лівою», була вражена та здивована. Коментатори новин називали цей план «Блискучим» та «Секретним». Дехто казав, що, мовляв, не очікував такого маневру. Однак чому? Адже департамент армії досить часто публікує статути та базові методи й теорії. Статут FM-100-5, опублікований 1986 року, мав назву «Операції». Його вважають базовим статутом ведення бойових дій. У другій частині статуту FM-100-5 якраз ідеться про наступальні бойові дії, а на сторінці 101 описано всеохопний маневр як найважливіший елемент наступу – «План “А”» армії Сполучених Штатів. Статут проголошує:

      Охоплення уникає лінії фронту ворога, де його бойові сили найбільше захищені та сконцентровано найбільшу частину зброї. Натомість, утримуючи увагу ворога на передових позиціях за допомогою допоміжних або диверсійних атак, атакувальник шляхом обхідного маневру проводить основні сили довкола та понад оборонними позиціями супротивника та завдає головного удару зі флангу та ззаду.

      Ілюструючи цей маневр, СКАЧАТЬ