Загублена земля. Темна вежа III. Стивен Кинг
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Загублена земля. Темна вежа III - Стивен Кинг страница 42

СКАЧАТЬ кажан. Так швидко, що не видно було руки. Якщо стрілець збожеволіє і вся його ненависть обернеться проти них із Сюзанною, то шансів вижити у них не буде. Жодного шансу.

      Едді притиснувся обличчям до теплої заглибинки на жінчиній шиї і заплющив очі.

      Невдовзі Роланд перестав бурмотіти. Едді підвів голову і глянув на нього. Здавалося, стрілець знову поринув у природний сон. Едді подивився на Сюзанну і побачив, що вона теж заснула. Він ліг коло неї, ніжно поцілував опуклість грудей і сам заплющив очі.

      «Е, ні, хлопче, ти не спатимеш довго-предовго».

      Втім, вони йшли вже два дні, і Едді геть знесилився. Він поплив… поринув у сон.

      «Назад у сон, – подумав він, занурюючись. – Я хочу назад на Другу авеню… назад до Тома й Джері. Так, хочу».

      Однак тієї ночі омріяний сон так і не повернувся.

30

      Поки сходило сонце, вони нашвидкуруч поснідали, спакували речі, розподілили спорядження і повернулися на галявину, за формою схожу на клин. У прозорому ранковому світлі це місце виглядало не дуже моторошно, та все одно вони втрьох намагалися триматися подалі від металевої будки з її попереджувальними чорно-жовтими лініями. Якщо Роланд і пам’ятав свої кошмари минулої ночі, то зовні цього не виказував. Вранці він порався, як завжди, не порушуючи задумливої, відстороненої мовчанки.

      – Як ти збираєшся знайти ту пряму лінію, якою нам треба звідси йти? – спитала в стрільця Сюзанна.

      – Якщо легенди не обманюють, то з цим не буде клопотів. Пам’ятаєш, як ти спитала про магнетизм?

      Вона кивнула.

      Покопирсавшись у глибинах кошеля, він видобув звідти шматочок старої м’якої шкіри, в який була вколота довга срібна голка.

      – Компас! – вигукнув Едді. – Та ти й справді скаут-орел!

      Роланд заперечно похитав головою.

      – Це не компас. Звісно, я знаю, які вони з себе, але нині я визначаю напрям за сонцем і зірками. Навіть зараз вони мене не підводять.

      – Навіть зараз? – трохи занепокоєно перепитала Сюзанна.

      Він кивнув.

      – Сторони світу також потроху змінюють напрям.

      – Боже, – мовив Едді. Він спробував уявити світ, у якому північ хитро прокрадається на схід чи захід, і майже одразу відмовився від спроби. Йому стало трохи зле. Таке відчуття накочувало щоразу, коли він дивився з верхівки високої будівлі.

      – Це просто голка, але вона сталева і послужить нам незгірше за компас. Наш шлях тепер визначається Променем, і голка на нього вкаже. – Він знову поліз до кошеля і витяг глиняну чашку грубої роботи. Один її бік тріснув. Колись, знайшовши цю річ на місці старого табору, Роланд склеїв її сосновою живицею. Зараз він підійшов до струмка, занурив у нього чашку і поніс туди, де у візку сиділа Сюзанна. Обережно поставив її на бильце візка і, коли поверхня води знову стала рівною, вкинув туди голку. Голка пішла на дно.

      – Ого! – саркастично вигукнув Едді. – Неймовірно! Я б упав перед тобою на коліна, СКАЧАТЬ