Название: Янголятко
Автор: Колин Маккалоу
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-617-12-7057-2, 978-617-12-6690-2, 978-617-12-7056-5, 978-617-12-7055-8
isbn:
– Поттс-Пойнт належить Військово-морським силам Австралії, – відповів батько.
Здавалося, матуся ось-ось заридає.
– Чому, Гаррієт?
– Бо мені вже двадцять один і мені потрібен вільний простір, мамо. Я вже закінчила стажування, заробляю добрі гроші, а квартири в Кінґз-Крос доволі дешеві, як на мене, мені вистачить, щоб заощадити на подорож до Англії наступного року. Якби я переїздила кудись в інше місце, то мала б мешкати разом з іще двома-трьома дівчатами, а так я не бачу відміни від того, щоб жити вдома.
Девід мовчав, просто сидів праворуч батька й дивився на мене так, ніби у мене виросла ще одна голова.
– Що ж, давай-но, розумнику, – гримнув на нього Гавін. – Що скажеш?
– Я не схвалюю цього, – холодно відповів Девід. – Проте я краще побалакаю з Гаррієт наодинці.
– Що ж, я вважаю, це чудова ідея, – сказав Пітер, перехиляючись через стіл, щоб на знак схвалення злегка вдарити мене кулаком у плече. – Тобі потрібно більше місця, Гаррі!
Здається, це переконало батька, він зітхнув і сказав:
– Гаразд, я мало що можу вдіяти, щоб зупинити тебе, так? Принаймні це набагато ближче, ніж стара матінка Англія. Якщо вскочиш у халепу, я завжди зможу висмикнути тебе з Кінґз-Крос.
Гавін зареготів, теж перехилився через стіл – краватка в маслі – і поцілував мене у щоку.
– Молодець! Браво! – реготав він. – Кінець першої подачі, а ти досі в загоні. Тримай свою биту напоготові, зараз будуть подачі з фінтом!
– Коли ти все це вирішила? – спитала мама, часто блимаючи.
– Коли місіс Дельвекіо-Шварц запропонувала мені квартиру.
Це ім’я прозвучало як щось особливе в нашому домі.
– Місіс хто? – перепитала бабуся, яка сиділа із самовдоволеним виглядом під час всієї бесіди.
– Дельвекіо-Шварц. Хазяйка будинку. – Я згадала те, про що досі не казала. – Там мешкає Паппі, саме завдяки їй я й познайомилася з місіс Дельвекіо-Шварц.
– Я завжди знала, що ця вузькоока до добра не доведе, – зітхнула матуся. – Відколи ти з нею познайомилася, зовсім забула про Мерл.
Я скинула підборіддя догори.
– Це Мерл, мамо, зовсім забула про мене. У неї новий хлопець, крім нього, вона більше нікого не бачить. Вона знову подарує мені свою прихильність, коли він її кине.
– Це хоча б пристойна квартира? – поцікавився тато.
– Дві кімнати. А ванну кімнату ми ділитимемо разом з Паппі.
– Не надто гігієнічно користуватися однією ванною кімнатою з кимось іще, – зауважив Девід.
Я вищирилася на нього:
– Тут, вдома, у мене немає особистої СКАЧАТЬ