Название: Така, як ти
Автор: Марк Леви
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-617-12-6277-5, 978-617-12-7063-3, 978-617-12-7062-6, 978-617-12-7061-9
isbn:
Санджай забрав свою частку готелю «Мумбаї-палас», і він міг би легко обійтися без наших послуг, але не хоче йти наперекір дядькам. Якби я пережив хоча б чверть того, що він, то думав би лише про те, як їм насолити. Та він не такий; здається, в Індії повага до старших стоїть над усім. Не можу позбутися думки, що такий кодекс честі скидається на запущену стадію мазохізму. Здається, це трохи схоже на наші з вами багаторічні стосунки. А тепер карти на стіл: Ви зайдете до гаража чи ні? Якщо ні, я звільню свій кабінет сьогодні ввечері.
Містер Ворд поглянув на Сема з увагою та інтересом. Він розвернув крісло до скляної стіни, опинившись спиною до підлеглого.
– Принесіть мені проект, я ще раз його розгляну.
– Немає потреби, ви платите за це мені.
– Ви настільки в нього вірите, що ладні поставити на кін кар’єру? Ви ж знаєте: якщо справа скінчиться кепсько, місця для вас тут не буде. І не лише тут.
– А якщо все скінчиться більш ніж добре і я відчиню вам двері на індійський ринок, ви ж знаєте, що мене не задовольнить звичайна медалька?
Ворд зробив півоберт і зітнувся поглядом із Семом.
– Пензлюйте звідси, поки я не передумав.
Сем передав Санджаю основні моменти перспективної розмови з босом – звісно, опустивши деякі її деталі. Коли така впливова людина, як містер Ворд, береться розглянути досьє, це вже варто відсвяткувати.
– Ти можеш хоча б раз прибути вчасно і в нормальному одязі? – благав Сем.
– Десять хвилин – це ж навіть не спізнення.
– Учора було дві години!
– Ох, так, але вчора я мав на те поважну причину. Довелося зробити об’їзд, щоб висадити жінку, в якої була важлива зустріч.
– Ну звісно ж, наша зустріч – зовсім не важлива! І хто ця жінка? Я її знаю?
– Ні. І я також, до речі.
Сем вражено глянув на друга.
– Так і є, ти абсолютно хворий!
– Якби ти її побачив, то не казав би так, – відповів Санджай.
– І яка ж вона була? – закричав Сем.
Санджай мовчки відійшов.
Проминаючи будівлю, де працював його дядько, він підняв голову до вікон дев’ятого поверху й запитав себе, чи отримала його пасажирка роль. Він побажав, щоб їй усе вдалося, а тоді пішов далі. На Юніон-сквер, зачувши оглушливий вереск клаксонів, він відмовився від ідеї взяти таксі й пірнув у метро.
Вийшов СКАЧАТЬ