Така, як ти. Марк Леви

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ (щоб потім наклюкатися), покоївка Клерків виходила на закупи в обідній час, а до того пилососила. Діпак мав трохи вільного часу.

      Він умостився за бюрком, понишпорив у старому довіднику, що лежав у шухлядці, й зателефонував до лікарні.

      Цей ранок точно відрізнявся від усіх інших. Сталося те, чого не траплялося дуже давно – настільки давно, що Діпак уже й не пригадав би той день. Затрусився бакелітовий телефон. Діпак здивовано подивився на нього й тільки потім підняв слухавку.

      – У вас немає новин від нього? – схвильовано запитала місіс Коллінс.

      – Я телефонував до лікарні, він досі в операційній. Але загрози для життя немає.

      Пролунало полегшене зітхання.

      – Я поділяю ваші почуття, – продовжив Діпак. – Зателефонуйте мені таким само способом між 14:30 і 15:00, у вестибюлі буде тихо, – прошепотів він, а тоді обережно поклав слухавку.

      Мобільний завібрував. Певно, це міс Хлоя. За часів, коли споруджували ліфт, ніхто не переймався можливостями людей на інвалідних візках. Кнопки виклику були розташовані надто високо для неї.

      Діпак піднявся на дев’ятий. Дівчина чекала в коридорі.

      – Я подумала, що було б непогано, якби хтось був поряд, коли він прокинеться, – зізналася вона, спускаючись.

      – Це люб’язно з вашого боку, міс.

      – Це я почула, як він упав. Я була на кухні, коли…

      І оскільки цей ранок відрізнявся від усіх інших, Діпак відмовився від звичного мовчання й перебив її.

      – Це котел, – видихнув ліфтер. – Він запускається о 5-й годині, пара піднімається трубами. А на п’ятому поверсі вони розташовані найближче до стіни. Труби вібрують і створюють такий шум, наче хтось гупає молотком. Тож потрібно піднятися й добре стукнути, щоб припинити шум. Певно, саме так він і вскочив у халепу.

      – Можливо, але навіщо ви це мені розповідаєте?

      – Гадаю, містер Вільямс може поцікавитись.

      Діпак провів її на вулицю, посадив у таксі й допоміг влаштуватися.

      – Не хвилюйтеся, зламана нога – це не смертельно, – мовила вона, притримуючи дверцята.

      – Не можу заперечувати, особливо вам, але в його віці це серйозна травма, – зітхнув Діпак.

      – Я вам зателефоную, щойно матиму новини.

      Діпак подякував їй за чуйність і повернувся до будинку. Ліфтер сам собі не хотів зізнаватися, наскільки він стривожений.

* * *

      Повернувшись спиною до вікна, Хлоя дивилася, як містер Рівера спить. Коли вона була на його місці, позбавлена життєвих сил, то поглядом торкалася верхівки клена. За цим деревом дівчина спостерігала, як змінюються пори року: голий темний стовбур узимку, бруньки, що розпускаються навесні, густе літнє листя й руді барви осені…

      Зайшла медсестра перевірити крапельницю, й доки вона міряла тиск містера Рівери, Хлоя поцікавилася його станом здоров’я. Завагавшись на мить, медсестра відповіла, що він знову зможе ходити. Коли жінка СКАЧАТЬ