Самотність у Мережі. Януш Вишневский
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Самотність у Мережі - Януш Вишневский страница 8

Название: Самотність у Мережі

Автор: Януш Вишневский

Издательство: Ранок

Жанр: Зарубежные любовные романы

Серия: Бестселер

isbn: 978-617-09-6004-7

isbn:

СКАЧАТЬ три дні абсолютного голодування, впадаєш у стан своєрідного трансу. Твій організм нічого не мусить перетравлювати. Лише тоді помічаєш, як обкрадає тебе процес травлення. Раптом маєш так багато енергії. Живеш як у похміллі. Ти креативний, піднесений, усі відчуття надзвичайно посилені й загострені. Твоє сприйняття як суха губка, готова всмоктати все, що тільки опиниться неподалік. Тоді-то пишеш гарні вірші, вигадуєш надзвичайно революційні наукові теорії, різьбиш і малюєш провокаційно й авангардово, а також особливо щастить на біржі. Це останнє я можу з певністю підтвердити. Крім того, Бах на «голоді» є… ну, який є… Він такий, ніби його грав сам Моцарт.

      Проте такого стану досягаєш лише тоді, коли пройдеш «у стражданні» перші 2 або 3 дні. Ці 2 або 3 дні – це безперервна боротьба з голодом. Від голоду я прокидаюся навіть уночі. Але перейшла через це все і починала відчувати нині похмілля «нетравлення». І в цьому похміллі натрапила на Твою інтернет-сторінку. Не могло бути кращого моменту.

      І все інше стало неважливим.

      Узагалі, так направду, я не перервала голодування. У тому барі я ж нічого не їла. Лише пила. Переважно за спогади. Ніколи не пий – навіть якщо це «кривава мері» і вона така добра, як подають у Club 54, і ти маєш найгарніші спогади – на четвертий день голодування. З’їж щось перед цим.

      Потім я повернулася додому і написала цей e-mail. Він як сторінка зі щоденника виголоднілої (3 дні без їжі), п’яної (2 «криваві мері» i 4 guinness’и) жінки після перипетій (12 років біографії).

      Тому, прошу, постався до нього з повагою.

      П(перед) Скриптум: «Острів» у цьому тексті – якщо б Ти забув – це мій острів Вайт. Маленька плямка на мапі між Францією та Англією на каналі Ла-Манш, там, де я народилась.

      Дорогий Й. Л.,

      Знаєш, що я писала цей лист мінімум 1000 разів?

      Я писала його в думках, писала на піску на пляжі, писала на найкращому папері, який можна було придбати в Об’єднаному Королівстві, писала собі ручкою на нозі. Писала його на суперобкладинках дисків з музикою Шопена.

      Я писала його стільки разів…

      Я його ніколи не висилала. За останні 12 років – бо це було саме 12 років тому – я не вислала щонайменше тисячі листів до НЬОГО.

      Бо це зовсім лист не до Тебе. Це лист до Л. Йота. Бо я поміняла йому ініціали, з’єднала їх і називала його Елйот.

      Ти, правда, Й. Л., але знаєш його. Ти, мабуть, знаєш його так, як ніхто інший. Обіцяй мені, що розкажеш йому, що я написала. Розкажеш?

      Бо Елйот мав бути як антракт між першим і другим актом опери. Я тоді п’ю найкраще шампанське, яке тільки є в барі. Якщо я собі цього не можу дозволити, то залишаюся вдома і слухаю диски. Він мав бути як це шампанське. Лише на перерву. Мало вдарити в голову. Мало смакувати і викликати це похмілля на наступний акт. Але музика була ще гарніша.

      Елйот був такий. Як найкраще і найдорожче шампанське в барі. Сп’янив мене. Потім мала бути ще друга перерва. А потім концерт мав закінчитися. І шампанське теж. Але так не сталося. Вперше в житті з цілої СКАЧАТЬ