Чужі сни. Ян Валетов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що кричали і раділи найбільше, отримували від Уряду необмежене фінансування і будь-які пільги, якось одразу занепали духом і перестали давати оптимістичні інтерв’ю.

      Потім з’ясувалося, що більшість людей джамп убиває, перетворює на рослини або на буйних божевільних через два-три стрибки. Або через десять. Або через сто. І ніхто не знає, скільки стрибків може зробити людина без шкоди для себе – два чи тисячу. Кожен джампер, який крокує на диск, знає, що цей крок може бути останнім. Кожен, хто благополучно повернувся з Паралелі, має право ніколи більше не стрибати. Головне – встигнути скористатися цим правом…

      – Можна до тебе?

      Марина-Селіна-як-її-там стояла біля дверей душової кабіни і з пристрастю у погляді дивилася то на водяний струмінь, який б’є з розпилювача, то на Кирила. Розбиратися Давидову не хотілося. Яка, по суті, різниця? Приваблива дівчинка, яких тут побувало без ліку…

      Він поманив гостю і відчинив скляні двері.

      Дівчина миттю прослизнула всередину і тут же притиснулася до Кирила всім тілом, завмерши під струменями цілющої вологи. Вона тремтіла. Вода, що пестила їй шкіру, діяла сильніше всякого синтетичного афродизіаку, мода закидатись яким прокотилася по всіх денних клубах Сіті останнього року.

      Вона була мокрою і щасливою – губи мимоволі розтягувалися в посмішку. Вологе волосся ще більше закучерявилося на скронях, потемнішало. На віях повисли блискучі краплі, очі задоволеної кішки спалахнули під напіввідкритими повіками.

      І голос її звучав, як муркотіння.

      – Так ти багач? – запитала вона, дивлячись на Давидова з благоговінням. Гострий язичок Марини-Селіни-як-її-там торкнувся грудей Кирила.

      – Дивлячись із ким порівнювати…

      – Значить, багатий. Тільки у багатіїв є такі ось кабіни. І у чиновників. Але ти не схожий на чиновника.

      Вона всміхнулася на весь рот і заплющила очі, підставляючи обличчя під струмені.

      – Справжня вода. Знаєш, я із самого дитинства не приймала водяний душ. Пам’ятаю, як мама мене купала. Але у нас вже тоді стояв таймер на п’ять хвилин за день. Потім залишився тільки іонний дезінфектор. Уже й забула, як це прекрасно. Дивно. Мокро. Сексуально. Я вся течу… В нас є час?

      – У тебе є. Можеш хлюпатися скільки хочеш. Коли накупаєшся, зачиниш двері. Мені скоро йти…

      – Зовсім скоро? – промуркотіла вона і знову лизнула його в груди, цього разу сильно прокотившись шорстким язичком по соску. – Послухай, Кіре, у мене завжди була мрія… Хочеш знати, яка?

      Вона обвила його стегно ногою, і він одразу відчув її мрію шкірою. Вона була гаряча. Вона обпікала. Він навіть почув її запах, який заповнив кабінку від підлоги до стелі, – гарячий, терпкий, пряний…

      Почекають, подумав Давидов. Ну, спізнюся трішки. Не все ж життя мені приходити вчасно?

      – Так ти затримаєшся?

      Нігті гості торкнулися його спини, тверді СКАЧАТЬ