Кар’єра Никодима Дизми. Тадеуш Доленга-Мостович

Чтение книги онлайн.

      За дверима почувся голос пані Ніни:

      – Добридень, пане Дизмо. Мене засмучує, що вам не краще. Чи не послати за лікарем?

      – Ні, не потрібно, – рішуче відповів Никодим.

      – Вам, напевно, нудно. А що, якщо вам хтось почитає вголос?

      – Що ж робити, якщо немає кому.

      За дверима запанувало мовчання, і за мить пані Ніна запитала:

      – Можна до вас увійти?

      – Прошу дуже.

      Ніна увійшла до кімнати і кинула на Никодима погляд, у якому змішувались цікавість і співчуття. Потім несподівано запропонувала, що буде читати сама. Дизмі нічого не залишалося, як погодитись, дякуючи та перепрошуючи за клопіт.

      – Ну що там, дрібниці. Я й так сиджу без діла. Я із задоволенням щось вам почитаю. Скажіть тільки, якого автора вам почитати.

      Никодим замислився: потрібно вибрати якогось трохи кращого, такого, якого в Лискові читали люди інтелігентні. Він згадав одного англійця, ім’я якого вимовляється «Джек», а пишеться якось зовсім інакше.

      – Може, щось Джека Лондона? – попросив він. Ніна посміхнулася і кивнула.

      – Зараз принесу кілька його книжок.

      Незабаром вона повернулася, несучи декілька книжок у вишуканих палітурках. І сказала:

      – Я не здивувалася, дізнавшись, що ви любите цього автора.

      Дизма зроду не читав Джека Лондона, проте зауважив:

      – Справді, він мені дуже подобається, але чому ви так сказали?

      – Ви мені вибачте – можливо, я просто хвалюсь, але мені здається, що я вмію спостерігати. А вас неважко розгадати, хоч ви і замкнута натура, що живе внутрішнім життям, начебто у splendid isolation9.

      – Невже? – запитав Никодим.

      – Так. Ми, жінки, досягаємо цього, можливо, ненауковим шляхом, навіть не методично, але ми фахівці у психоаналізі, я б сказала – у прикладній психології. Інтуїція замінює нам дослідницький метод, а інстинкт уберігає від помилок.

      «От розбалакалася», – подумав Дизма.

      – І тому, – продовжувала Ніна, гортаючи книгу, – ми легше знаходимо ключ до закритої, ніж до відкритої книги.

      – Гм, – заперечив Никодим, – але навіщо ж шукати якогось ключа, якщо кожну книжку легко відкрити.

      Він вважав, що Ніна, заговоривши про закриті книги, збирається продемонструвати перед ним читання Лондона крізь палітурку. Тому він додав:

      – Немає нічого легшого, ніж відкрити книгу.

      Пані Ніна заглянула йому в очі і заперечила:

      – Ні. Трапляються такі, які цього не зносять, саме тому вони найцікавіші. Їх можна прочитати тільки очима уяви. Ви згодні зі мною?

      – Навіть і не знаю, – відповів Дизма не замислюючись, – я таких книжок не зустрічав. Бачив дуже дорогі видання, але кожну книгу міг без зусиль відкрити і прочитати.

      – Це зрозуміло, ви, напевно, взагалі не берете до рук книжок нецікавих, а ті, що викликають у вас інтерес, ніби під дією магнетизму СКАЧАТЬ