Частинка на краю Всесвіту. Шон Керролл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ певна річ, про «частинку Бога». Не про саму частинку, себто Гіґґсів бозон. А, власне, про назву «частинка Бога», за яку й відповідальний Ледерман.

      Один з найвидатніших у світі фізиків-експериментаторів, Ледерман одержав Нобелівську премію з фізики 1988 року за відкриття того факту, що є більше, ніж один тип нейтрино. Якби він не одержав нагороду за це, то одержав би за інші досягнення, теж варті Нобеля, серед іншого за відкриття нового виду кварків. Нам відомі лише три типи нейтрино та шість типів кварків, тож такі відкриття не абищо. У вільний час Ледерман керував Фермілабом і заснував Іллінойську наукову академію математики. Він взагалі харизматична особистість, відомий серед колег чудовим почуттям гумору і вмінням розповідати байки. Одна з його улюблених оповідок стосується тих часів, коли він, бувши аспірантом, наштовхнувся на Альберта Айнштайна під час прогулянки територією Принстонського інституту перспективних досліджень. Славетний фізик терпеливо вислухав, як завзятий юнак розповідає про свої дослідження в галузі фізики елементарних частинок у Колумбійському університеті, а потім, усміхнувшись, відповів: «Це не цікаво».

      Однак в очах широкого загалу Ледерман відоміший менш славетним досягненням, а саме тим, що подарував світові вислів «частинка Бога» на позначення Гіґґсового бозона. Насправді Ледерман так назвав популярну книжку про фізику елементарних частинок і пошуки Гіґґсового бозона, яку він написав у співавторстві з Діком Терезі. Як пояснюють автори в першому ж розділі, вони обрали таку назву тому, що «видавець не дозволив би її назвати “Клятою частинкою Бога”, хоча така назва пасувала би більше, зважаючи на паскудний характер того бозона й витрати, на які через нього доводиться йти».

      Світова спільнота фізиків, як відомо, не найдружніше товариство, але тут вони одностайні: усі ненавидять назву «частинка Бога». Пітер Гіґґс, чиїм ім’ям традиційно називають частинку, сміючись, зауважує: «Мене дійсно дуже дратувала ця книжка. І, гадаю, не мене одного».

      Між тим журналісти з усіх куточків світу, що з огляду на професію часто сперечаються між собою, як не дивно виявляють одностайність в одному питанні: всі люблять назву «частинка Бога». Можете сміливо битися об заклад і не турбуватися про свої гроші, що коли в ЗМІ побачите статтю про Гіґґсів бозон, то десь у тексті обов’язково знайдете словосполучення «частинка Бога».

      Навряд чи варто за це докоряти журналістам. Безперечно, назва «частинка Бога» має успіх у масового читача, а назва «Гіґґсів бозон» видається дещо нецікавою. Однак і фізиків не варто осуджувати: Гіґґсів бозон не має нічого спільного з Богом. Це просто дуже важлива частинка, недарма науковці від неї в такому захваті, хай навіть він і не досягає рівня релігійного екстазу. А втім, варто розібратися, чому в науковців виникла спокуса подарувати богоподібний статус цій скромній елементарній частинці, навіть якщо її назві не притаманний ніякий теологічний сенс. (Хіба хтось насправді вважає, що в Бога є улюбленці серед частинок?)

Божий задум

      У СКАЧАТЬ