Частинка на краю Всесвіту. Шон Керролл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ така спокуслива, що, дискутуючи про світобудову, мимохіть хтось та й поставить запитання, схоже на те, яке пролунало тоді в Конгресі.

      У тому разі, якщо в когось залишилися сумніви: ніщо з того, що ми можемо знайти на Великому гадронному колайдері чи могли знайти на Надпровідному суперколайдері, не сприятиме нам у пошуках Бога. Однак у такий спосіб ми наблизимося до розуміння засадничих законів природи.

Остання частина загадки

      Ледерман і Терезі дали Гіґґсовому бозону прізвисько «частинка Бога» не лише тому, що знали: це приверне до нього увагу (хоча таке припущення, мабуть, і спадало їм на думку). Зрештою, провокативна назва викликала стільки ж гнівних відгуків, як і схвальних. Як вони написали в передмові до наступного, переробленого видання своєї книжки: «Така назва в підсумку образила дві групи людей: 1) тих, хто вірить у Бога і 2) тих, хто не вірить. Вона найбільше сподобалася тим, хто посередині».

      Усе, що вони мали на меті, так це наголосити на важливості Гіґґсового бозона. Книжка, що ви її зараз читаєте, має трохи скромнішу назву… але лише трохи. Правду кажучи, фізики теж особливо не тямляться з радості, коли я розповідаю їм про назву «Частинка на краю Всесвіту». Наскільки ми знаємо, Всесвіт не має «краю» ні в сенсі кінця простору, ні в сенсі завершального моменту в часі. А навіть якби у Всесвіті виявилося таке місце, що можна було б назвати «краєм», то нема підстав вважати, що ми там неодмінно знайшли б якусь частинку. Та навіть якби знайшли, то нема підстав сподіватися, що це був би Гіґґсів бозон.

      Але знову-таки, ми маємо справу з метафорою. Гіґґсів бозон – це частинка на «краю Всесвіту» не в просторовому чи часовому сенсі, а в сенсі нашого пізнання. Це остання частина загадки про те, як на глибинному рівні влаштована звичайна матерія, що утворює світ навколо нас. І це досить важливо.

      Тут мені варто поспішити із застереженнями, щоб знову не засмутити своїх колег-фізиків. Гіґґсів бозон – це аж ніяк не остання частина відповіді на пояснення абсолютно всього. Навіть після того, як ми знайшли Гіґґсів бозон й вивчили його властивості, у фізиці все одно лишається чимало незрозумілого. Насамперед це гравітація – сила природи, яку ми не можемо пояснити з погляду квантової механіки, і марно сподіватися, що Гіґґсів бозон чимось нам допоможе. Ще є темна матерія й темна енергія – таємничі субстанції, які заповнюють Всесвіт і які неможливо безпосередньо виявити тут, на Землі. Є й інші гіпотетичні екзотичні частинки з тих, які люблять вигадувати фізики-теоретики, проте підтверджень їхньому існуванню поки що нема. Ба більше, не варто й казати, що є інші науки, де чимало своїх викликів, взагалі не пов’язаних із фізикою елементарних частинок – від атомної й молекулярної фізики, хімії, біології й геології, аж до соціології, психології й економіки. Людське прагнення пізнавати світ не вгамується лише через те, що ми відкрили Гіґґсів бозон.

      Закінчивши з усіма доречними застереженнями, повернімося до опису особливої ролі Гіґґсового бозона – останнього елементу Стандартної моделі фізики елементарних частинок. СКАЧАТЬ