Убивство в будинку вікарія. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

      – Але полковник Протеро, певно, вважає…

      – Він завжди вражав мене своєю дурістю, – сказала міс Марпл. – Цей чоловік спроможний запхати собі в голову якусь нісенітну думку й уперто триматися за неї. Ви пам’ятаєте Джо Бакнела, якому колись належав «Синій кабан»? Він переконав себе в тому, що його дочка гуляє з молодим Бейлі. А насправді з тим чоловіком злигалася його дружина, хвойда розбещена.

      Кажучи це, вона не відривала погляду від Ґрізельди, і я несподівано відчув, як мене охоплює гнів.

      – А вам не здається, міс Марпл, – сказав я, – що ми звикли надто теліпати язиками, не думаючи про ту шкоду, якої можемо завдати своїм ближнім? Треба бути до них милосердними, а не поливати їх брудом за кожної нагоди.

      – Дорогий панотче, – відповіла мені міс Марпл, – ви такий наївний і непрактичний. Але щодо мене, то я надто довго спостерігала людську природу й тому знаю, що нічого доброго від неї чекати не доводиться. Я згодна, що в пустому базіканні й пліткуванні немає сенсу, але ж воно так часто виявляється правдивим, чи не так?

      Ця остання парфянська стріла5 влучила в ціль.

      Розділ третій

      – Бридка, нахабна старушенція, – сказала Ґрізельда, коли двері зачинилися.

      Вона скривила гримасу, дивлячись у спину гостям, що виходили, а тоді подивилася на мене й засміялася.

      – Лене, а ти справді підозрюєш, що в мене роман із Лоренсом Реддінґом?

      – Моя люба, звісно ж ні.

      – Але ти подумав, що міс Марпл на це натякає. І ти відважно кинувся захищати мене. Як… ну, скажімо, як розлючений тигр.

      – Я відчув, що повинен заявити протест, – сказав я. – Але, Ґрізельдо, мені хочеться, щоб ти була трохи обережнішою у своїх словах.

      – Ти маєш на увазі історію про людожерів? – запитала вона. – Чи моє побажання, щоб Лоренс малював мене голою? Якби вони тільки знали, що він малював мене в сукні з грубої тканини з високим хутряним коміром – у такому одязі можна прийти й на зустріч із Папою Римським, жоден клаптик грішної плоті не проглядає крізь нього. Наші стосунки напрочуд чисті. Лоренс жодного разу не спробував залицятися до мене – не можу збагнути, чому.

      – Безперечно, тому, що він знає: ти жінка одружена…

      – Не прикидайся, ніби ти щойно звалився з неба, Лене. Ти чудово знаєш, що приваблива молода жінка з літнім чоловіком – це небесний дар для кожного молодика. Тут має бути якась інша причина, а не та, що я неприваблива – непривабливою я себе не вважаю.

      – Невже ти справді хочеш, щоб він тобі освідчився в коханні?

      – Ні… – сказала Ґрізельда з більшим ваганням у голосі, аніж здалося мені пристойним.

      – Якщо в нього роман із Летицією Протеро…

      – Міс Марпл не думає, що в нього з нею роман.

      – Міс Марпл може й помилитися.

      – Вона ніколи не помиляється. Стара кицька з таким гострим нюхом завжди має слушність. – Вона замовкла СКАЧАТЬ