Убивство в будинку вікарія. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ це схоже на полковника Протеро і як безглуздо, – сказала місіс Прайс Рідлі.

      – Це й справді дуже схоже на полковника Протеро, – погодилася з нею міс Марпл, – але я зовсім не переконана в тому, що його звинувачення не мало сенсу. Ви, либонь, пам’ятаєте жінку, яка прийшла до нас і сказала, що вона працює у відділі соціального забезпечення, а коли та зібрала пожертви, то ми більше ніколи про неї не чули і з’ясувалося, що вона не мала нічого спільного з відділом соціального забезпечення. Ми надто схильні довіряти людям і вірити всьому, що вони про себе розповідають.

      Я ніколи не зміг би уявити собі міс Марпл у ролі особи, яка довіряє всьому, що про себе розповідає та чи інша людина.

      – Там також виникла якась сварка через того молодого художника – містера Реддінґа, чи не так? – запитала міс Везербі.

      Міс Марпл кивнула головою.

      – Полковник Протеро заборонив йому приходити до себе додому. Якщо не помиляюся, то він малював Летицію в купальному костюмі.

      – Я завжди думала: між ними щось є, – сказала місіс Прайс Рідлі. – Той молодик надто полюбляв стовбичити біля їхнього дому. Шкода, що в дівчини нема матері. Мачуха ніколи її не замінить.

      – Я думаю, місіс Протеро робить усе від неї залежне, – сказала міс Гартнел.

      – Дівчата, вони такі лукаві, – із жалем коментувала місіс Прайс Рідлі.

      – Це схоже на справжній роман, чи не так? – сказала добросерда міс Везербі. – Він молодик вельми привабливий.

      – Але вкрай легковажний, – зауважила міс Гартнел. – А яким він може бути? Художник! Париж! Моделі! Ніяких обмежень!

      – Малювати її в купальному костюмі, – мовила місіс Прайс Рідлі. – Це не дуже пристойно.

      – Він малює й мене, – сказала Ґрізельда.

      – Але не в купальному костюмі, моя люба, – зауважила міс Марпл.

      – Могло бути й гірше, – промовила Ґрізельда загадковим тоном.

      – Капосна дівчина, – сказала міс Гартнел, у якої вистачило почуття гумору, щоб зрозуміти жарт.

      Інші дами були злегка шоковані.

      – Летиція розповіла вам про свою проблему? – запитала міс Марпл, звертаючись до мене.

      – Розповіла мені?

      – Так. Я бачила, як вона пройшла через сад і звернула до дверей вашого кабінету.

      Від міс Марпл нічого не приховаєш. Обробляти клумби – найкращий спосіб маскування, тут і димової завіси не треба, а звичка спостерігати пташок крізь потужні окуляри завжди може стати в пригоді.

      – Вона згадала про неї, так, – визнав я.

      – Містер Гос здався мені стурбованим, – сказала міс Марпл. – Сподіваюся, він не перевтомився?

      – О! – збуджено вигукнула міс Везербі. – Я геть забула. Маю для вас цікаву новину. Я бачила, як доктор Гейдок вийшов із котеджу місіс Лестрандж.

      Усі перезирнулися.

      – Може, вона захворіла? – припустила місіс Прайс Рідлі.

      – У СКАЧАТЬ