Украдене щастя (збірник). Іван Франко

Чтение книги онлайн.

      Гріє сонечко!

      Усміхається небо яснеє,

      Дзвонить пісеньку жайвороночок,

      Затонувши десь в бездні-глубіні

      Кришталевого океану…

      Встань,

      Встань, орачу! Вже прогули вітри,

      Проскрипів мороз, вже пройшла зима!

      Любо дихає воздух леготом;

      Мов у дівчини, що з сну будиться,

      В груді радісно б’єсь здоровая

      Молодая кров,

      Так і грудь землі диха-двигаєсь

      Силов дивною, оживущою.

      Встань, орачу, встань!

      Сій в щасливий час золоте зерно!

      З трепетом любви мати щирая

      Обійме його,

      Кров’ю теплою накормить його,

      Обережливо виростить його.

      Гей, брати! В кого серце чистеє,

      Руки сильнії, думка чесная, —

      Прокидайтеся!

      Встаньте, слухайте всемогущого

      Поклику весни!

      Сійте в головах думи вольнії,

      В серцях жадобу братолюбія,

      В грудях сміливість до великого

      Бою за добро, щастя й волю всіх!

      Сійте! На пухку, на живу ріллю

      Впадуть сімена думки вашої!

      Земле, моя всеплодющая мати,

      Сили, що в твоїй живе глубині,

      Краплю, щоб в бою сильніше стояти,

      Дай і мені!

      Дай теплоти, що розширює груди,

      Чистить чуття і відновлює кров,

      Що до людей безграничную будить

      Чисту любов!

      Дай і огню, щоб ним слово налити,

      Душі стрясать громовую дай власть,

      Правді служити, неправду палити

      Вічну дай страсть!

      Силу рукам дай, щоб пута ламати,

      Ясність думкам – в серце кривди влучать,

      Дай працювать, працювать, працювати,

      В праці сконать!

      Не забудь, не забудь

      Юних днів, днів весни, —

      Путь життя, темну путь

      Проясняють вони.

      Злотих снів, тихих втіх,

      Щирих сліз і любви,

      Чистих поривів всіх

      Не встидайсь, не губи!

      Бо минуть – далі труд

      В самоті і глуші,

      Мозолі наростуть

      На руках і душі.

      Лиш хто любить, терпить,

      В кім кров живо кипить,

      В кім надія ще лік,

      Кого бій ще манить,

      Людське горе смутить,

      А добро веселить, —

      Той цілий чоловік.

      Тож сли всю життя путь

      Чоловіком цілим

      Не прийдесь тобі буть —

      Будь хоч хвилечку ним.

      А в поганії дні,

      Болотянії дні,

      Як СКАЧАТЬ