З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя. Коллектив авторов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя - Коллектив авторов страница 9

СКАЧАТЬ повітря.

      Одвіку земля не зазнала-бо ця

      Такого безкрайого вітру.

      Він віє, шалений, над стернями днів

      Диханням незламної волі

      Від дальних пікетів, вартових огнів

      Імперії Двох Суходолів.

      Він віє диханням солоним, як кров,

      Тугих океанових надрів,

      Що їх Севастопіль на все розпоров

      Кільватерним ладом ескадри.

      Над хижим простором Верхів’я – Памір,

      Сліпуча і вічна, як слава,

      Напружена арка на цоколі гір —

      Ясніє Залізна Держава.

      Захочеш – і будеш[21]

      Захочеш і будеш! В людині, затям,

      Лежить невідгадана сила —

      Зрослась небезпека з відважним життям,

      Як з тілом смертельника крила.

      …Вперед, Украïно! В Тебе – тяжкі стопи,

      Пожари хат димляться з-під них.

      Ні Росіï, ні Європі

      Не зрозуміти синів Твоïх!

      Дмитро Васильович Павличко

      Нар. 1929 (с. Стопчатів, Івано-Франківська область)

      Я є трудний народ[22]

      Я єсть народ, якого Правди сила

      ніким звойована ще не була.

      Яка біда мене, яка чума косила! —

      а сила знову розцвіла.

Павло Тичина

      Я є трудний народ, який не знає втоми,

      Постаючи з раба та смертної судоми,

      Засвідчую своє життя перед Творцем,

      Хоч був похований і мертвим, і живцем.

      Я з голоду помер у тридцять третім році,

      І довго плоть моя в могилі на толоці

      Лежала немічна. Я ждав, коли мене

      На суд покличе світ і Бог припом’яне.

      Я знаю: час настав і Бог мене побачив,

      Та суду ще нема, і я ще не віддячив

      За хліб із бур’яну, що рвав нам животи,

      За пекло, що мені придумали кати.

      Я вмер, але мій дух на українськім полі

      Щоднини зводиться, як сонце в ореолі,

      Вбирається в тіла соборів і дітей,

      І правди полум’я несе, як Прометей.

      Моїми діями, мечем мойого слова

      Вщент буде знищена імперії основа —

      Та сила потайна ненависті і зла,

      Що прагнула мене перевернуть в хахла,

      За людяність мою, за честь, за непокору

      Карала муками в огні Голодомору.

      Я є народ. Я встав з невольничого дна

      До праці й творчості, до хліба й до вина,

      Щоб піднімалися з руїн козацькі храми,

      Щоб ми збиралися повік під прапорами,

      Що сяють золотом блакитної яви,

      Дарують миро нам, як Господу волхви.

      Я знаю: чад настав! Кремлівські циркуляри

      Ми прочитаємо, і не уникнуть кари

      Вчорашні й нинішні вовки-більшовики —

      Вселюдський трибунал триватиме віки.

      Мене тепер ніхто не зможе побороти,

      Бо я – земля і дух! Я в світові широти

      Підняв своїх страждань боляще сяяття —

      Жагу державності і волю до життя.

      Рухівська нічСКАЧАТЬ



<p>21</p>

Не входить у шкільну програму.

<p>22</p>

Не входить у шкільну програму.