З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя. Коллектив авторов

Чтение книги онлайн.

      Трішки туману і трішки інею,

      неба льодинку холодну —

      на шлях…

      Вечір, мов казка, над Україною

      Казка, як вечір,

      Аж синьо в очах…

      Там, за тополями,

      за огорожами,

      де місто тікає на ніч в степи —

      все запорошене,

      все насторожене,

      вся Україна заслухалась —

      і не спить…

      Коли мене питають: «Любиш ріки,

      річки, і річечки, і потічки?» —

      відмовчуюсь: вони в мені навіки,

      а для мого народу на віки…

      Коли мене запитують: «Народу

      чи зможеш прислужитись, як і де?» —

      мовчу: на ясні зорі, на тихі води

      хай випадкове слово не впаде…

      Коли мене питають: «Любиш землю,

      степи, озера, яблуні в саду?» —

      я знов мовчу: від них не відокремлю

      себе й тоді, як в землю перейду…

      Коли мене питають: «Рідну мову

      чи зміг би поміняти на чужу?» —

      моя дружина сину колискову

      співає тихо… Краще не скажу…

      Коли мене питають: «Батьківщину

      чи зможеш ти забуть на чужині?»

      кричу: «Кладіть отут у домовину

      живим!.. Однаковісінько мені…»