З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя. Коллектив авторов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя - Коллектив авторов страница 8

СКАЧАТЬ * *

      Пролетіли дні короткі…

      Перед смертю Ярослав

      Всіх своїх синів покликав

      І з любов’ю проказав:

      «Вас я, діти, покидаю,

      Йду я в ліпшу сторону,

      Але, діти, пам’ятайте

      Мою заповідь одну:

      Не сваріться, жийте в згоді:

      Тільки мир збере усе,

      А незгода, наче вітер,

      Все по полю рознесе.

      Як не будете всі разом

      Йти до спільної мети,

      Ви, державу зруйнувавши,

      Подастеся у світи.

      Ви розгубите ту землю,

      Що придбали вам батьки,

      І тинятиметесь всюди,

      Як вигнанці й жебраки».

      Та недовго пам’ятали

      Діти мудрий заповіт,

      А нащадки Ярослава

      Осміяли на весь світ…

      Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба)

      1907 (м. Житомир) – 1944 (концтабір Заксенгаузен)

      Державу не твориться в будучині[19]

      із циклу «Незнаному воякові»

      Державу не твориться в будучині,

      Державу будується нині.

      Це люди на сталь перекуті в огні,

      Це люди, як брили каміння.

      Не втішені власники пенсій і рент,

      Тендітні квітки пансіонів,

      Хто кров’ю і волею сціпить в цемент

      Безвладний пісок міліонів.

      Був час над усе легковажних гадок —

      Імпреза і знову імпреза —

      Коли заблищав по ріллі Городок

      Безжалісним холодом леза.

      Суспільносте блідо-рожевих півслів,

      Гурра – наукової бздури,

      Огрядно – тупих патріотів-послів

      І всіх ювілятів культури!

      Ці стріли безумні ударом бича

      По рабському виді твоєму,

      В просвіти і пасіки стрільно влуча,

      В рожеві лаштунки едему.

      Хвала ж Тобі, Ти, що в рішаючий час

      Все маєш духовного гарту

      На стіл побойовища кинути нас

      Тверезо, без жалю, як карту.

      О, вір, у відваги ясне багаття,

      І скинеш, як порвану лаху,

      І слабість, і сумнів, і марність життя,

      Коли ти не відаєш страху.

      І так тебе хміль наливає ущерть

      І так опановує тіло,

      Що входить твоя упокорена смерть,

      Як служка, бентежно-несміло.

      О націє, дужа і вічна, як Бог[20]

      із циклу «Незнаному воякові»

      О, Націє, дужа і вічна, як Бог, —

      Не це покоління холопів, —

      Хто злото знеславить твоїх перемог

      При Корсуні і Конотопі?

      О, Націє, що над добро і над зло,

      Над долю і ласку, і кару,

      Поставила тих, що їх сотні лягло

      У дні незабуті Базару.

      Товаришу, ти, чиє тіло вжила

      Рішуча рука, як штилета.

      Тремтять молоді і здорові тіла,

      І зводяться крила до лету.

      І ми будем гідні не слави й похвал,

      Учинку, що горами руха!

      Ґранати, СКАЧАТЬ



<p>19</p>

Не входить у шкільну програму.

<p>20</p>

Не входить у шкільну програму.