З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя. Коллектив авторов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу З Україною в серці. Патрiотична хрестоматiя - Коллектив авторов страница 3

СКАЧАТЬ проходжали —

      В рідний степ, у край веселий

      Простували, поспішали.

      Україно! Мамо люба!.

      Україно! Мамо люба!

      Чи не те ж з тобою сталось?

      Чи синів твоїх багато

      На степах твоїх зосталось?

      Чи вони ж не відцурались,

      Не забули тебе, неньку,

      Чи сховали жаль до тебе

      І кохання у серденьку?

      Марна річ! Були і в тебе

      Кобзарі – гудці народні,

      Що співали-віщували

      Заповіти благородні,

      А проте тієї сили,

      Духу, що зрива на ноги,

      В нас нема і манівцями

      Ми блукаєм без дороги!..

      Де ж того євшану взяти,

      Того зілля-привороту,

      Що на певний шлях направить, —

      Шлях у край свій повороту?!

      Борис Дмитрович Грінченко

      1863 (хутір Вільховий Яр, Харківська область) – 1910 (м. Оспедалетто, Італія)

      Землякам, що збираються раз на рік на Шевченкові роковини співати Гімн «Ще не вмерла Україна»[4]

      Ще не вмерла Україна,

      Але може вмерти:

      Ви самі її, ледачі,

      Ведете до смерти!

      Не хваліться, що жива ще

      Наша воля й слава:

      Зрада їх давно стоптала,

      Продала, лукава!

      Ваші предки торгували

      Людськими правами,

      Їх продавши, породили

      Вас на світ рабами.

      Не пишайтеся ж у співах

      Ви козацьким родом:

      Ви – раби, хоча й пани ви

      Над своїм народом!

      Україна вам не мати:

      Є вам інша пані,

      Зрадних прадідів нікчемних

      Правнуки погані!

      Тільки той достойний щастя,

      Хто боровсь за його,

      Ви ж давно покірні слуги

      Ледарства гидкого.

      Ви ж давно не люди – трупи,

      Без життя і сили,

      Ваше місце – кладовище,

      Ями та могили.

      Як живі покинуть мертвих,

      Щоб з живими стати,

      «Ще не вмерла Україна!»

      Будемо співати.

      Як живі покинуть мертвих, —

      Прийде та година,

      Що ділами, не словами,

      Оживе Вкраїна!

      Чайка Дністрова (Костянтина Іванівна Малицька)

      1872 (с. Кропивник, Івано-Франківська область) – 1947 (м. Львів)

      Чом, чом, земле моя…[5]

      Чом, чом, чом, Земле моя,

      Так люба ти мені, так люба ти мені;

      Чом, чом, чом, земле моя,

      Чарує так мене краса твоя?

      Чим, чим, чим манить мене

      Пташні твоєї спів,

      Пахучий цвіт лісів?

      Тим, тим, тим, дитино, знай,

      Що тут ти вперше світ

      Узріла в цвіті літ;

      Тим, тим, тим, дитино, знай,

      Що води й ті ліси —

      Твій рідний край!

      Тут, тут, тут діди твої

      Пролили кров свою,

      За СКАЧАТЬ

<p>4</p>

Не входить у шкільну програму.

<p>5</p>

Програма 5-го класу.