Джерело. Дэн Браун

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ – подумав Ленґдон, лежачи на траві й дивлячись на самого себе.

      – Давні греки вбачали в припливі й відпливі мінливу вдачу Посейдона…

      Зображення Ленґдона зникло, але голос продовжував лекцію на тлі бурхливих океанських хвиль, від шуму яких уся кімната тремтіла. Ленґдон здивовано спостерігав, як хвилі з баранцями перетворилися на екрані в тундру, де над кучугурами свище пурга. Звідкілясь повіяло справжнім холодом.

      – Причиною зимових сезонних змін, – продовжував голос Ленґдона на цьому тлі, – вважалася туга світу за Персефоною, яку щороку викрадав володар підземного царства.

      Повітря знову нагрілось, і з зимового краєвиду постала гора, здіймаючись вище й вище. З її вершини летіли іскри, валував дим, текла лава.

      – Для римлян, – оповідав Ленґдон, – вулкани були оселями Вулкана – коваля богів, який працює у велетенській кузні, де полум’я вихоплюється з димаря.

      Ленґдон відчув у повітрі сірчаний дух і здивувався, наскільки вміло Едмонд перетворив його лекцію на мультисенсорне дійство.

      Гуркіт вулкана різко затих. У тиші знову заспівали цвіркуни, теплий вітерець поніс над лукою трав’яні запахи.

      – Давні люди придумали безліч богів, – вів далі голос Ленґдона, – для пояснення не тільки таємниць планети, а й загадок людського тіла.

      Над головою знову засвітилися сузір’я: тепер на них накладалися зображення відповідних божеств.

      – Неплідність пояснювали неласкою богині Юнони. Кохання – влучною стрілою Ероса. Епідемії вважалися карою, насланою Аполлоном.

      Знов і знов сузір’я доповнювалися фігурами божеств.

      – Якщо ви читали мої книжки, – продовжував голос Ленґдона, – ви, ймовірно, зустрінетеся з терміном «бог білих плям». Значення його таке: давні люди, коли відчували, що в їхніх знаннях про світ є певні пробіли, заповнювали їх божествами.

      Небо заповнив велетенський колаж із картин і статуй десятків давніх богів.

      – Безліч богів заповнювали безліч білих плям, – мовив голос Ленґдона. – Однак протягом століть наукові знання глибшали. – Небом проплив колаж із математичних і технічних символів. – У міру того як білі плями нашого розуміння природного світу зникали, пантеон богів скорочувався.

      На стелі з’явилася фігура Посейдона.

      – Наприклад, коли ми дізналися, що океанські припливи залежать від місячних циклів, потреба в Посейдоні відпала, і ми зреклися його як дурного міфу темних часів.

      Зображення Посейдона розвіялося, як дим.

      – Як вам відомо, така сама доля спіткала всіх богів: вони відмирали по одному в міру того, як ставали непотрібними нашому інтелекту з його розвитком.

      Угорі зображення богів почали зникати: бог грому, землетрусів, епідемій і так далі.

      Коли їх значно поменшало, Ленґдон додав:

      – Однак не варто помилково вважати, що боги «відійшли тихо СКАЧАТЬ