Название: Джерело
Автор: Дэн Браун
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современные детективы
Серия: Роберт Ленґдон
isbn: 978-617-12-5287-5, 978-0-38551-423-1, 978-617-12-5288-2, 978-617-12-4752-9, 78-0-38551-423-1
isbn:
На тому кінці відповіли після першого гудка:
– ¿Sí?
– Estoy en posición, – повідомив Авіла, очікуючи остаточних інструкцій.
– Bien, – відгукнувся Регент. – Tendrás una sola oportunidad. Aprovecharla será crucial16.
Розділ 11
У тридцяти кілометрах уздовж берегової лінії від блискучих хмарочосів, штучних островів та елітних вілл Дубая лежить місто Шарджа – ультраконсервативна ісламська культурна столиця Об’єднаних Арабських Еміратів.
У Шарджі шістсот мечетей і найкращі університети в регіоні, тож це місто – бастіон духовності й науки: цю позицію підтримують потужні ресурси нафти і правитель, який найвище ставить освіту свого народу.
Того вечора родина славетного шарджського аллами Саєда аль-Фадла тихо зібралася для особливого чування. Родичі не здійснювали традиційного тахаджуду17, а молилися за повернення любого батька, дядька, чоловіка, який безслідно зник учора.
У місцевій пресі писали, ніби один із колег Саєда стверджував: зазвичай спокійний аллама здавався «дивно збудженим» після повернення з Парламенту світових релігій два дні тому. Крім того, колега краєм вуха чув, що Саєд на рідкість емоційно сперечався з кимось телефоном невдовзі по прибутті. Суперечка точилась англійською мовою, тож він не зрозумів, про що мова, однак стверджував, ніби Саєдраз у раз повторював те саме ім’я.
Едмонд Кірш.
Розділ 12
Думки Ленґдона крутилися вихором, коли він виходив зі спіральної споруди. Розмова з Кіршем і заінтригувала, і стривожила його. Чи перебільшував Едмонд, чи ні, але науковець-комп’ютерник точно щось відкрив і був переконаний, що це спричинить у світі зсув парадигми.
«Відкриття, яке можна поставити поряд із системою Коперника?»
Коли Ленґдон нарешті вийшов із металевого закруту, в голові його трохи паморочилося. Він підняв із підлоги аудіопристрій і надів його.
– Вінстоне! – сказав він. – Алло!
У мікрофоні тихо клацнуло, і кібербританець повернувся. – Вітаю, професоре. Так, я тут. Містер Кірш попросив вас сісти на службовий ліфт – адже часу обмаль – і повертатися в атріум. Також він припустив, що вам сподобається наш надзвичайно великий службовий ліфт.
– Як мило з його боку. Він знає, що в мене клаустрофобія. – Тепер і я знатиму. І не забуду. Вінстон провів Ленґдона в бічні двері бетонним коридором до ліфтів. Як він і обіцяв, кабіна була просто гігантська: очевидно, спеціально призначена для перевезення величезних витворів мистецтва.
– Верхня кнопка, – пояснив Вінстон Ленґдонові, коли той зайшов. – Третій поверх.
Коли вони прибули на місце, Ленґдон вийшов.
– Добре! – бадьоро промовив Вінстон у голові Ленґдона. – Пройдімо галереєю ліворуч. Це найкоротший шлях до зали.
Ленґдон за вказівками Вінстона пройшов широкою галереєю, СКАЧАТЬ
16
– Так.
– Я на місці.
– Гаразд. Маєте лише один шанс. Усе залежить від того, як ви ним скористаєтесь.
17
Нічне чування з читанням Корану.