Джерело. Дэн Браун
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Джерело - Дэн Браун страница 25

Название: Джерело

Автор: Дэн Браун

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современные детективы

Серия: Роберт Ленґдон

isbn: 978-617-12-5287-5, 978-0-38551-423-1, 978-617-12-5288-2, 978-617-12-4752-9, 78-0-38551-423-1

isbn:

СКАЧАТЬ телефон і набрав захищений номер, який йому дали.

      На тому кінці відповіли після першого гудка:

      – ¿Sí?

      – Estoy en posición, – повідомив Авіла, очікуючи остаточних інструкцій.

      – Bien, – відгукнувся Регент. – Tendrás una sola oportunidad. Aprovecharla será crucial16.

      Розділ 11

      У тридцяти кілометрах уздовж берегової лінії від блискучих хмарочосів, штучних островів та елітних вілл Дубая лежить місто Шарджа – ультраконсервативна ісламська культурна столиця Об’єднаних Арабських Еміратів.

      У Шарджі шістсот мечетей і найкращі університети в регіоні, тож це місто – бастіон духовності й науки: цю позицію підтримують потужні ресурси нафти і правитель, який найвище ставить освіту свого народу.

      Того вечора родина славетного шарджського аллами Саєда аль-Фадла тихо зібралася для особливого чування. Родичі не здійснювали традиційного тахаджуду17, а молилися за повернення любого батька, дядька, чоловіка, який безслідно зник учора.

      У місцевій пресі писали, ніби один із колег Саєда стверджував: зазвичай спокійний аллама здавався «дивно збудженим» після повернення з Парламенту світових релігій два дні тому. Крім того, колега краєм вуха чув, що Саєд на рідкість емоційно сперечався з кимось телефоном невдовзі по прибутті. Суперечка точилась англійською мовою, тож він не зрозумів, про що мова, однак стверджував, ніби Саєдраз у раз повторював те саме ім’я.

      Едмонд Кірш.

      Розділ 12

      Думки Ленґдона крутилися вихором, коли він виходив зі спіральної споруди. Розмова з Кіршем і заінтригувала, і стривожила його. Чи перебільшував Едмонд, чи ні, але науковець-комп’ютерник точно щось відкрив і був переконаний, що це спричинить у світі зсув парадигми.

      «Відкриття, яке можна поставити поряд із системою Коперника?»

      Коли Ленґдон нарешті вийшов із металевого закруту, в голові його трохи паморочилося. Він підняв із підлоги аудіопристрій і надів його.

      – Вінстоне! – сказав він. – Алло!

      У мікрофоні тихо клацнуло, і кібербританець повернувся. – Вітаю, професоре. Так, я тут. Містер Кірш попросив вас сісти на службовий ліфт – адже часу обмаль – і повертатися в атріум. Також він припустив, що вам сподобається наш надзвичайно великий службовий ліфт.

      – Як мило з його боку. Він знає, що в мене клаустрофобія. – Тепер і я знатиму. І не забуду. Вінстон провів Ленґдона в бічні двері бетонним коридором до ліфтів. Як він і обіцяв, кабіна була просто гігантська: очевидно, спеціально призначена для перевезення величезних витворів мистецтва.

      – Верхня кнопка, – пояснив Вінстон Ленґдонові, коли той зайшов. – Третій поверх.

      Коли вони прибули на місце, Ленґдон вийшов.

      – Добре! – бадьоро промовив Вінстон у голові Ленґдона. – Пройдімо галереєю ліворуч. Це найкоротший шлях до зали.

      Ленґдон за вказівками Вінстона пройшов широкою галереєю, СКАЧАТЬ



<p>16</p>

– Так.

– Я на місці.

– Гаразд. Маєте лише один шанс. Усе залежить від того, як ви ним скористаєтесь.

<p>17</p>

Нічне чування з читанням Корану.