Название: Пульт Ґвенді
Автор: Стівен Кінг
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Ужасы и Мистика
isbn: 978-617-12-4139-8,978-617-12-4140-4,978-617-12-3921-0
isbn:
Вона повертається на лавку і кладе пульт – свій пульт – у брезентову торбину з затяжками, тоді спускається сходами, увесь шлях тримаючись за поручень. Дійшовши до маленького круглого капелюха, думає підняти його, та натомість відфутболює вбік, дивлячись, як він падає, перевертаючись у повітрі, і приземляється в бур’янах. Коли вона повертається туди трохи пізніше того ж дня, його вже немає на місці.
Надворі 22 серпня 1974 року.
2
Її мама і тато обоє працюють, тому, коли Ґвенді повертається до маленького будинку в стилі кейп-код[11] на Карбін-стрит, вона там сама. Кладе пульт під ліжко і лишає на якісь десять хвилин, перш ніж усвідомлює, що це погана ідея. Вона підтримує такий-сякий порядок у кімнаті, але мама часом пилососить там і змінює постіль кожного суботнього ранку (обов’язок, який, за її словами, перейде до Ґвенді, коли тій виповниться тринадцять – нічого так подаруночок на день народження). Мамі не можна бачити пульт, бо мами завжди хочуть знати все.
Тоді дівчина думає про горище, але що як батьки таки зважаться очистити його і провести гаражний розпродаж замість самих лише балачок про нього? Те ж саме стосується і комірчини над гаражем. У Ґвенді виникає думка (нова у своїй дорослості, та зрештою приречена перетворитися на нудну правду): секрети – це проблема, можливо, навіть найбільша з усіх проблем. Вони обтяжують розум і займають простір у світі.
Тоді їй пригадується дуб на задньому подвір’ї, з гойдалкою, зробленою з покришки, яку вона вже майже не використовує: у дванадцять років уже надто доросла для таких дитячих забавок. Під плетивом коріння є нора. Колись дівчинка скручувалась у ній, граючись із друзями в хованки. А зараз вона вже надто велика для неї («Гадаю, ти вимахаєш десь до п’яти футів і десяти-одинадцяти дюймів», – сказав їй містер Ферріс), та для пульта – те, що треба, до того ж брезентова торбина захистить його від дощу. А якщо взагалі поллє, треба буде вийти і врятувати його.
Вона ховає його там, рушає до будинку, тоді згадує про срібний долар. Повертається до дерева і кладе його в торбину з пультом.
Ґвенді думає, що батьки, коли повернуться, помітять, що з нею сталося щось дивне, що вона змінилася, але вони не помічають. Вони, як завжди, закутані у власні клопоти – тато у страховій конторі, мама у касл-рокському філіалі «Форд», де працює секретаркою – і, звісно ж, пропускають по кілька склянок. Завжди це роблять. За вечерею Ґвенді їсть по одній порції всього і миє тарілку, але відмовляється від шматка шоколадного торта, який тато приніс додому з касл-рокської пекарні, що по сусідству з його роботою.
СКАЧАТЬ
11
Традиційний одноповерховий будинок, зведений у простому й лаконічному стилі.