Білі зуби. Зеді Сміт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      У той самий час, коли Арчі та Самад з усіх сил намагалися осмислити те, що сталося, генерал-полковник Йодль сидів у маленькій цегляній школі міста Реймс і трусив свою чорнильну ручку. Раз. Другий. Далі ручка розпочала священний танець уздовж лінії на папері й генерал своїм ім’ям відкрив нову сторінку історії. Кінець війни у Європі. Чоловік з-поза його плеча ввічливо забрав папір, і Йодль низько схилив голову, усвідомивши зненацька всю вагу того, що було щойно зроблено. Втім, мине ще не менш як два тижні, перш ніж Арчі чи Самад дізнаються про це.

      То були дивні часи, достатньо дивні, щоби зав’язалася дружба між Ікболом та Джонсом. Того дня, коли вся Європа святкувала, Самад і Арчі стояли поруч на узбіччі болгарської дороги. Здоровою рукою Самад тримав вирваний з м’ясом мідний корпус своєї радіостанції.

      – Оголена ганьба мого радіо, – сказав Самад, – нам треба почати з самого початку. Кепські у нас справи, Джонсе. Дуже кепські. Ми втратили засоби зв’язку, пересування і захисту. Що гірше – ми втратили командування. Якщо на війні втратиш командира, то твої справи дійсно кепські.

      Арчі відвернувся від Самада і судомно виблював на сусідні кущі. Рядовий Макінтош, яким би героєм він не прагнув видаватися, взяв та й обкалявся перед самими ворітьми святого Петра; тепер той запах сягнув легенів Арчі та хлопець виплеснув назовні надлишки своїх нервів, страху та вранішнього сніданку.

      Полагодити радіо ніби й належало до компетенції Самада, проте він знав лише теорію, зате Арчі мав пару рук, котрі виявили неабияку спритність у поводженні з дротами, цвяшками та клеєм. Між знаннями одного та практичними навичками іншого точилася кумедна боротьба – вони намагалися приторочити одне до одного шматочки металу, котрі могли б врятувати їх обох.

      – Передай мені резистор на три оми, можеш?

      Арчі почервонів, бо не був певен, яку саме деталь Самад має на увазі. Його руки невпевнено почали перебирати купу дротиків та всякої всячини. Самад коротко кашлянув, коли мізинець Арчі торкнувся потрібної йому деталі. Якось було обом незручно, що індус пояснює британцю, що до чого, але за якийсь час людськість та спокій спільної роботи взяли верх. Саме тоді Арчі зрозумів усю її могутність, усю привабливість отого «зроби сам», коли молоток і цвяхи поступово замінюють іменники та прикметники і відкривають людям нові можливості для розмови. Цей урок зостався з ним на все життя.

      – О, молодця! – сказав Самад Арчі, коли той передав йому електрод, а за мить, зрозумівши, що однієї його руки не вистачить, аби маніпулювати дротами і до ладу вставити їх у панель приймача, передав усе те Арчі, жестами вказуючи, куди що має пасувати.

      – Та ми з цим швиденько впораємося, – бадьоро сказав Арчі.

      – Бубльгум! Пліз, містер!

      На четвертий день їхньої роботи довкола танка почали збиратися сільські дітлахи, котрих приваблювали чутки про жахливих трупів, зеленоока краса Самада і американська жуйка, яку роздавав Арчі.

      – Містер солдат, – сказав, старанно СКАЧАТЬ