Дюна. Френк Герберт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ пустельний плащ, дистикост і низькі черевики. Свій каптур він відкинув назад, відкривши довге волосся піщаного кольору та рідку бороду. Під густими бровами виднілася бездонна синь очей. Посеред очниць темніли рештки зіниць.

      – Ви еколог, – мовив Герцог.

      – Тут ми надаємо перевагу старому титулу, мілорде, – сказав Кайнс. – Планетолог.

      – Як скажете, – мовив Герцог і зиркнув на Пола. – Сину, це Суддя Зміни, арбітр у суперечках, людина, призначена, щоб стежити, що ми в усьому дотримуємося закону, перебираючи на себе владу у феоді, – він поглянув на Кайнса. – А це мій син.

      – Мілорде, – сказав Кайнс.

      – Ви фримен? – запитав Пол.

      Кайнс усміхнувся.

      – Мене приймають і в селищі, і в січі, юний пане. Але я перебуваю на службі Його Величності як Імперський Планетолог.

      Пол кивнув, уражений силою цієї людини. Галлек указав Полові на Кайнса з вікна верхнього поверху адміністративної будівлі:

      – Чоловік, оточений фрименським ескортом, – той, який крокує до орнітоптера.

      Пол поквапцем оглянув Кайнса через бінокль і зауважив прямий, стиснутий рот і високе чоло. Галлек прошепотів Полові на вухо:

      – Дивний тип. У нього специфічне мовлення – він карбує слова, а не згладжує гострі кути – сказав, наче лезом відтяв.

      А Герцог позаду нього мовив:

      – Науковець.

      Тепер, на відстані лише кількох футів до цього чоловіка, Пол відчув силу Кайнса, вплив його особистості – неначе в жилах планетолога текла королівська кров і він народився для панування.

      – Якщо я правильно розумію, за наші дистикости та ці плащі варто дякувати вам, – сказав Герцог.

      – Сподіваюся, вони добре пасують, мілорде, – відказав Кайнс. – Їх виготовили фримени відповідно до розмірів, наданих вашим Галлеком.

      – Ви сказали, що не візьмете нас у пустелю, якщо ми не одягнемо це вбрання, але мені цікаво – чому? – мовив Герцог. – Ми можемо добре запастися водою. Наміру бути відсутніми довго в нас нема, а ось прикриття з повітря є – ескорт, який ви бачите вгорі. Навряд чи нам доведеться йти на вимушену посадку.

      Кайнс пильно розглядав насичену вологою шкіру Герцога. А тоді холодно мовив:

      – На Арракісі ніколи не говорять про те, що буде. Лише про ймовірності.

      Галлек напружився:

      – До Герцога потрібно звертатися «мілорд» або «сір»!

      Лето помахом руки попросив Галлека вгамуватися і сказав:

      – Наші правила – нові тут, Ґурні. Потрібно пробачати.

      – Як накажете, сір.

      – Ми в боргу перед вами, докторе Кайнсе, – сказав Лето. – Цей одяг і турбота про нашу безпеку не будуть забуті.

      Полові підсвідомо спала на думку цитата з О. К. Біблії, і він мовив:

      – «Дар благословляє того, хто дарує».

      Слова гучно пролунали в застиглому повітрі. Фрименські охоронці Кайнса, яких він лишив у тіні СКАЧАТЬ