Безчестя. Джон Максвелл Кутзее

Чтение книги онлайн.

      Мелані похнюплено сидить перед ним.

      – Голубонько моя, – каже він, – у тебе зараз складний період. Мені це відомо, і я не хочу ускладнювати ще більше. Але я мушу поговорити з тобою як учитель. У мене є моральні зобов’язання перед моїми студентами, перед кожним із них. Те, чим твій друг займається в університетському містечку, – це його власні справи. Але я не можу дозволити йому зривати мені заняття. Перекажи йому це від мене.

      Щодо тебе самої: тобі слід приділяти більше часу своїй роботі. Тобі варто частіше навідуватися на заняття. А ще ти мусиш скласти тест, який пропустила.

      Вона дивиться на нього зі зніяковінням і навіть потрясінням. «Ви самі ізолювали мене від решти, – здається, хоче сказати Мелані. – Ви змусили мене приховувати вашу таємницю. Я більше не просто студентка. Як ви можете так зі мною розмовляти?»

      Коли вона озивається, голос такий приглушений, що він ледве чує її слова.

      – Я не можу скласти тест, бо не прочитала того, що ви задавали.

      Те, що йому хочеться сказати, не можна сказати, дотримуючись пристойності. Він може лише подати їй знак і сподіватися, що вона зрозуміє.

      – Просто напиши тест, Мелані, як зробили всі інші. Неважливо, що ти не готувалася, головне – залишити його позаду. Призначмо дату. Як щодо наступного понеділка в обідню перерву? Ти матимеш можливість почитати на вихідних.

      Мелані підіймає голову й кидає на нього зухвалий погляд. Вона або не зрозуміла, або відмовляється від запропонованої нагоди.

      – У понеділок тут, у моєму кабінеті, – повторює він.

      Вона підводиться й закидає ташечку на плече.

      – Мелані, у мене є обов’язки. Хоча б зроби те, що я тобі пропоную. Не потрібно ускладнювати все ще більше.

      Обов’язки: вона не вважає це слово гідним відповіді.