Талісман. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ великий борг Сойєра перед ним), відкрили офіс в одній з будівель Північного Голлівуда, де жив веселий виплодок щурів та мух, і заходилися вештатися клубами, роздаючи свої нові, щойно віддруковані візитівки. Жодних результатів – близько чотирьох місяців абсолютних невдач. Був комік, надто п’яний, щоб когось розсмішити, письменник, що не вмів писати, стриптизерка, яка вимагала платню готівкою, аби не давати нічого агентам. Аж раптом одного пізнього пообіддя, угашений марихуаною та віскі, Філ Сойєр, гигочучи, розповів Слоуту про Території.

      «Знаєш, що я можу, амбітний ти мій? О, партнере, я можу подорожувати. Далеко-далеко».

      Невдовзі після того – обидва вже подорожували – Філ Сойєр зустрів на вечірці студії молоду перспективну актрису та вже за годину у них був перший серйозний клієнт. А ще в неї було троє подруг, яким так само не щастило з агентами. А одна з подруг мала хлопця, який написав справді гідний сценарій, і йому потрібен був агент. Ще до того, як завершився третій рік їхньої співпраці, вони заїхали в новий офіс і купили нові квартири – отримали свій шмат голлівудського пирога.

      Сойєр працював із клієнтами; Слоут – із грошима, інвестиціями, діловим аспектом діяльності агентства. Сойєр витрачав гроші – ланчі, квитки на літаки. Слоут економив їх, й іншого виправдання, щоб знімати трішки вершків для себе, він не потребував. І це саме Слоут підштовхував їх до розширення сфер діяльності: будівництво, нерухомість, продюсерство. Перш ніж Томмі Вудбайн прибув до Лос-Анджелеса, «Сойєр & Слоут» уже приносила мільйонні прибутки.

      Слоут виявив, що досі зневажає свого колишнього одногрупника. Томмі Вудбайн погладшав на тридцять фунтів, а у своїх синіх костюмах-трійках виглядав і поводився, як справжній адвокат. Щоки його завжди заливалися рум’янцем (Слоут хвилювався, чи він, бува, не алкоголік), а манери залишалися м’якими та поважними. Світ залишив на ньому свої відзнаки – у кутиках очей з’явилися маленькі інтелігентські зморшки, а самі очі стали куди настороженішими, ніж у золотого хлопчика з Єлю. Слоут майже відразу збагнув і знав, що Філ Сойєр ніколи цього не помітить, аж доки йому не скажуть, що Томмі Вудбайн жив із величезною таємницею: ким би золотий хлопчик не хотів стати, тепер він був гомосексуалістом, або, як він міг себе називати, геєм. Це все спростило – врешті-решт, так навіть було легше позбутися Томмі.

      Бо педиків завжди вбивають, хіба ні? Та й невже хоч хтось хотів би, щоб відповідальним за виховання підлітка був двохсотфунтовий гомик? Можна сказати, що Слоут просто врятував Філа Сойєра від посмертних наслідків серйозного промаху правосуддя. Якби Сойєр призначив Слоута спадкоємцем свого майна та опікуном сина, не виникло б жодних проблем. А так, убивці з Територій – ті, що завалили викрадення хлопчика – промчали на червоний, і їх мало не заарештували, перш ніж вони встигли повернутися додому.

      Усе було б значно простіше, повторював собі Слоут уже в тисячний раз, якби Філ Сойєр ніколи не одружувався. Не було б Лілі – не було б Джека, не було б Джека – не було б проблем. Філ, певно, навіть не зазирнув до складених Слоутом звітів СКАЧАТЬ