Крістіна. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ні, дай договорити, – Арні все ще був на підйомі. – Коли я прийшов туди сьогодні вдень, Дарнелл одразу відвів мене вбік. Попросив вибачення за знущання, які мені довелося терпіти від Реппертона. Сказав, що недооцінював мене.

      – Він таке сказав? – повірити я ще міг, а от довіряти цим словам би не став.

      – Ага. Він спитав, чи не хочу я підзаробити в нього – десять чи, може, двадцять годин на тиждень після школи. Ховати деталі на зберігання, змащувати підйомники – усяке таке. І місце для машини він мені виділить за десятку на тиждень, за інструменти й підйомник платитиму половину вартості. Як тобі таке?

      Я подумав, що, по-моєму, це занадто, бля, привабливо, аби бути правдою.

      – Арні, обережніше там, бережи свій зад.

      – Що?

      – Тато каже, Дарнелл – шахрай.

      – Я нічого такого не бачив. Деннісе, я думаю, то все балачки. Він просто галасливий, і більш нічого, така моя думка.

      – Я просто кажу, щоб ти нашорошив вуха, от і все, – я переклав телефонну слухавку до іншого вуха і відсьорбнув гавайського пуншу. – Тримай очі широко розплющеними й бігом вшивайся за перших ознак халепи.

      – Ти зараз говориш про щось конкретне?

      Я згадав про темні історії з наркотиками й ще конкретніші – про крадені тачки.

      – Та ні, – сказав я. – Просто я йому не довіряю.

      – Ну… – із сумнівом протягнув він, потім трохи помовчав, а далі перескочив на вихідну тему – Крістіну. Про що б не була розмова, він завжди повертався до Крістіни. – Але, Деннісе, для мене це прорив, справжній прорив. Якщо все вдасться. Крістіна… на неї боляче дивитися. Я вже трохи її підрихтував, але таке враження, що на кожну відремонтовану деталь виникає чотири невідремонтовані. Є такі, що я навіть не знаю, як до них братися, але я навчуся.

      – Ага, – сказав я і відкусив шматок сендвіча. Після розмови з Джорджем Лебеєм мій ентузіазм щодо Крістіни, коханої дівчини Арні, пробив позначку нуль градусів і попрямував у від’ємні регіони.

      – Їй потрібно відрегулювати кути встановлення передніх коліс… чорт, їй і передні колеса потрібні, і нові гальмівні колодки… з кільцями ще повозитися… я можу спробувати відполірувати поршні… але всього цього я не зможу зробити зі своїм набором інструментів за сорок чотири бакси. Деннісе, ти розумієш, що я маю на увазі?

      Він говорив так, наче благав у мене схвалення. Відчуваючи, як шлунок каменем опускається в надра живота, я раптом згадав хлопця, з яким ми разом ходили до школи. Фредді Дарлінгтон, так він звався. Фредді не був запальним і веселим заводіякою, зате мав добре почуття гумору та й взагалі був нормальним хлопцем. А тоді стрів якусь простигосподи з Пенн-Гілл – реальну простигосподи, таку, що радісно роту солдат через себе пропустить, футбольну команду, будь-який пейоратив на вибір. Пика в неї була лиха й тупа, схожа на задню частину вантажівки «Мак», а ще вона вічно жувала жуйку. Навколо неї вічно незнищенною хмарою висів сморід «Джусі Фрут». СКАЧАТЬ