Крістіна. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ аби відпустити недоуздок. І батьки, і підлітки не без гріха. Часом робиться боляче й зашкалює жорстокість – нема війни бруднішої та запеклішої, ніж війна громадянська. А у випадку Арні вона була особливо запеклою, бо розрив стався так пізно і його батьки звикли, що завжди все виходить по-їхньому. Якщо я скажу, що вони розписали йому план життя, нічого несправедливого в цих словах не буде.

      Тож коли Майкл і Реджина запропонували чотириденний вікенд у їхньому озерному котеджі на півночі штату Нью-Йорк перед початком школи, Арні погодився, хоча йому до зарізу потрібні були ті останні чотири дні, щоб попрацювати над Крістіною. Усе частіше й частіше на роботі він мені розказував, як він їм «покаже»; він збирався перетворити Крістіну на справжній «стріт-род» і «показати їм усім». Він уже запланував відреставрувати машину так, щоб повернути їй оригінальний колір – червоний і слонова кістка, після того, як завершить роботу з корпусом.

      Але він усе-таки поїхав з ними, рішуче налаштований підтакувати й тягати себе за чуприну всі чотири дні та гарно провести час зі своїми предками – чи розважливо вдавати. Я заїхав до них ввечері напередодні їхнього від’їзду і з полегкістю відзначив, що батьки Арні простили мені гріх участі в афері з машиною (якої вони досі навіть не бачили). Очевидно, вони вирішили, що то була приватна одержимість сина. А мене це влаштовувало.

      Реджина клопоталася з пакуванням речей. Арні, Майкл і я закинули їхнє олдтаунівське каное[70] на багажник їхнього «скаута» і прив’язали. Коли це було зроблено, Майкл розпорядився (з усією величчю могутнього короля, що звертається до двох своїх улюблених підданих, наділяючи їх неймовірною ласкою), щоб Арні пішов у будинок і приніс кілька пляшок пива.

      Арні, старанно витримуючи вираз і тон приголомшеної вдячності, сказав, що це було б супер. А йдучи, підморгнув у мій бік.

      Майкл сперся на «скаут» і закурив сигарету.

      – Денні, йому коли-небудь набридне та веремія з машиною?

      – Не знаю, – відповів я.

      – Хочеш зробити мені послугу?

      – Так, звісно, якщо зможу, – обережно відгукнувся я. Чомусь не сумнівався, що він зараз попросить піти до Арні, зіграти роль голландського родича[71] й спробувати «відговорити його».

      Але натомість він сказав:

      – Якщо матимеш час, поїдь до Дарнелла, поки нас не буде, і подивись, що він там уже встиг зробити. Мені цікаво.

      – Чого це? – спитав я й одразу прикусив язика, бо запитання було збіса неввічливим. Але воно вже зірвалося.

      – Бо я хочу, щоб він досягнув успіху, – просто відповів Майкл і кинув на мене швидкий побіжний погляд. – Реджина досі категорично проти. Якщо в нього є машина, це значить, що він дорослішає. А якщо він дорослішає, це значить… усяке різне, – не до ладу закінчив він. – Але я не так однозначно все сприймаю. Про мене не скажеш, що я категорично проти. Тепер уже ні. Ой, спершу він мене заскочив зненацька… уява вже намалювала мені картини, як перед нашим будинком висиджує якийсь дохлий собака, поки Арні вчиться в коледжі, або як на ранок ми знаходимо його СКАЧАТЬ