Після тебе. Джоджо Мойєс

Чтение книги онлайн.

      Ми з хвилину сиділи в тиші.

      – Усі думають, що я стрибнула.

      Вона глянула на мене.

      – Правда?

      – Ага.

      Якусь мить вона обдумувала це.

      – Це через те, що сталося з татом?

      – Так.

      – Ти сумуєш за ним?

      – Щодня.

      Вона замовкла. Зрештою сказала:

      – Коли в тебе наступний вихідний?

      – У неділю, а що? – Я поринула кудись у свої думки.

      – Може, поїдемо у твоє містечко?

      – Ти хочеш поїхати у Стортфолд?

      – Я хочу побачити, де він жив.

      8

      Я не стала казати татові, що ми приїдемо. Я взагалі не могла придумати, як казати такі речі. Ми припаркувалися коло нашого будинку, і я з хвилину думала над тим, як разюче будиночок батьків відрізняється від того, де мешкала вона.

      Коли я сказала, що мама обов’язково вмовить нас залишитися на обід, Лілі вирішила купити квітів. Я була запропонувала купили гвоздики на заправці, та вона розлютилася – хоч навіть і не знала людину, якій хотіла купити квіти. Мені довелося везти її в супермаркет на іншому кінці міста, де вона обрала величезний букет фрезій, півоній та жовтцю. Заплатила за нього, звісно ж, я.

      – Посидь тут хвилинку, – сказала я, вилазячи з машини. – Я їх попереджу, перш ніж ти зайдеш.

      – Але…

      – Просто роби, як я кажу. Їм потрібно трохи часу підготуватися.

      Я пройшла стежкою через маленький сад та постукала у двері. Чути було, як у вітальні працює телевізор. Я уявила, як на дивані сидить дідусь, дивиться перегони та беззвучно ворушить губами в такт тупоту копит. Я згадала ті місяці, що я не приїздила сюди, бо думала, що мені тут більше не раді. Згадала, як забороняла собі згадувати цю стежку, мамині обійми, що пахнуть кондиціонером для білизни, і татів сміх.

      Тато відчинив двері, і його брови злетіли вгору від подиву.

      – Лу! Ми на тебе не чекали! Чи чекали!.. – Він ступив іще крок та обійняв мене.

      Як же добре знов бути в родині!

      – Привіт, тату.

      Він чекав на порозі, притримуючи двері однією рукою. З коридору пахло смаженим курчам.

      – Ти, може, зайдеш, чи влаштуємо пікнік у дверях?

      – Я спершу маю щось сказати.

      – Ти втратила роботу.

      – Ні, я не втра…

      – Ти зробила ще одне татуювання?

      – Звідки ти знаєш про татуювання?

      – Та я ж твій батько. Я знаю все, що ви тут разом із сестрою витворяєте з трьох років. – Він нахилився ближче до мене. – Твоя мати ніколи б мені не дозволила нічого набити.

      – Ні, тату, я не зробила татуювання. – Я глибоко вдихнула. – Я… у мене дочка Вілла.

      Тато закляк. За його спиною з’явилась мама у фартуху.

      – Лу! – Вона побачила обличчя батька. – Що? Що таке?

      – Вона каже, що в неї дочка Вілла.

      – Що СКАЧАТЬ