Данило Галицький. Тарас Орлик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ йдемо на захід для того, щоб захід не прийшов до нас, – сказав Батий. – Уруси стоять на нашому шляху, тому доведеться поглинути їх, як пісок поглинає степову траву. Зараз зрозумів?

      – Але тоді піску має бути більше, ніж трави. А ти сам казав, що нас менше, ніж урусів.

      – Мені подобається, що ти стежиш за думкою. Справді, сину, нас менше. Але ми завжди тримаємося разом. Ось так. – Батий стиснув кулак і показав його Сартакові. – Разом ми міцні як камінь. А ось тобі наші вороги. – Він потряс ослабленими пальцями. – Вони діють порізно, хитаються врізнобіч, як рослини на вітрі. Їхні князі воюють зі мною поодинці. – Пояснюючи свою думку, Батий почав загинати пальці. – Цей, цей, цей… А згоди між ними немає, тому все це марні спроби.

      – Тож вони дурні? – припустив Сартак.

      Посміхаючись, Батий похитав головою.

      – Ні, але я надто розумний для них. Не дозволив їм об’єднатися. Знайшов ключа до серця кожного з їхніх найвпливовіших володарів. Володимирський князь Ярослав, його син Олександр, Чернігівській князь Михайло, Ростовський князь Борис – усі вони ходять піді мною, як об’їжджені жеребці…

      Деякий час Батий розповідав синові про руських князів, про їхні чвари й союзи, про те, хто кому ким доводиться та чим славний.

      – Сильні й сміливі, – хвалив він їх. – Кожен із них заявляв, що битиметься зі мною як тигр.

      – Чому ж вони не билися? – дивувався Сартак.

      – Дехто намагався, – відповів Батий, задумливо дивлячись у той бік, де була країна, про яку він розповідав. – Довелося пояснювати їм, що буде краще для них, якщо вони підкоряться. Краще для їхніх сімей, їхніх племен, їхніх улусів. Не потрібно мати великого розуму, щоб полягти в бою. Мудрий володар уміє себе стримувати, щоб не нашкодити своїм підданим. Він добре розуміє, перш ніж почати війну, і відступає, якщо бачить дуже велику загрозу.

      – Отож, вони мудро вчинили, що стали перед тобою на коліна? – тихо запитав Сартак.

      – Так, – погодився Батий, глузливо посміхаючись. – Тим, хто слабкий, доводиться бути мудрим. А ще їм потрібне виправдання своєї нерішучості. Я пощадив їхню гордість. Ніхто не називає їх зрадниками в обличчя.

      – Але за спиною…

      – Вони здогадуються, але не чують. Це дозволяє їм ходити з високо піднятою головою. Нехай ходять. – Батий посміхнувся ще ширше. – Аби данину збирали та платили.

      Він не став пояснювати, що не сам винайшов цю тактику, а прислухався до поради Субедей-богатура. Було це під час облоги Києва з його золотими куполами і рубленими стінами. Упевнений у непереможності свого війська і в страху, нагнаному на урусів, Батий послав нукерів у місто із пропозицією відчинити ворота по-доброму. Кинулися шукати човна, щоб переправитися на другий берег широкої річки Дніпра, але не знайшли жодного цілого – залишилися в очеретах тільки спалені та пробиті. Довелося робити пліт, і весь цей час Батий був змушений походжати по прибережному піску, удаючи, що не бачить у тому нічого для себе принизливого. Гнів накопичувався до самого вечора, СКАЧАТЬ