Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы. Владимир Царейкин

Чтение книги онлайн.

      Ще рік ми якось прожили,

      Останній день минає.

      Куди ми йшли, куди прийшли,

      Це навіть Бог не знає.

      «Щоб комунізм побудувать

      Й життя квітуче стало,

      Всім треба краще працювать», —

      Так Партія казала.

      Ми й працювали, а пани

      Все більше багатіли

      І привели народ вони

      На самий край могили.

      Ще будуть люди сіл і міст

      Шматочку хліба раді,

      Якщо останній комуніст

      Залишиться при владі.

      «Братерська дружба» стільки зла

      На Україну принесла,

      Що всі повинні зрозуміть —

      В Союзі неможливо жить.

      Хліб, м'ясо, цукор в нас крадуть,

      Все день і ніч на Схід везуть.

      Так Україну з давніх пір

      Грабують, бо в нас «Договір».

      Таке настало в нас життя.

      Що ні білизни, ні взуття,

      Вже все зносили ми до дір —

      І це Союзний Договір.

      В нас хлопців можна забирать,

      В чужі країни посилать

      Вмирати в «боротьбі за мир» —

      Це теж Союзний Договір.

      Міністр з Москви (щоб він пропав)

      Чорнобиль нам побудував.

      Все гине – люди, птиця, звір —

      На те Союзний Договір.

      А щоб панам клопіт не мать,

      То мітинги заборонять.

      На площах танки заревуть,

      Кийки по спинах загудуть.

      От що СКАЧАТЬ