Мертвому півню фагот не потрібен. Василь Врублевський

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Копонешро тріпнувся і застиг, відморожено втупившись у податкового інспектора. Його обезбарвлений погляд ні про що не говорив і, загалом, видавався порожнім та скляним.

      Ця чудасія Янґ-Олу вже починала обридати, а випробовувати власне терпіння охоти він не мав. Гучно плеснувши долонями по колінах, інспектор досадливо зітхнув:

      – Бачить бог, я цього не хотів! – і рвучко підвівся з канапи. – Що ж, прийдеться передавати діло по інстанції…

      Це був відвертий, нічим не приховуваний шантаж. Примітивний, невигадливий, банальний, але разюче ефективний шантаж, що вмент вивів Копонешро зі стану глибокого шоку.

      – Заждіть! – залементував з остраху, що Янґ-Ол візьме й направду піде. Або ж просто щезне, розчинившись у повітрі на кшталт нечистої сили (і якби так сталося, Копонешро анітрохи не здивувався б: уся дотеперішня поведенція податкового інспектора кого завгодно підштовхнула б до думки, що Янґ-Ол знається із дияволом). – Не поспішайте! Я згоден!

      – Згодні? – Янґ-Ол спробував приклеїти на вуста вираз святої наївності. – Про що це ви?

      – Ну… – зам’явся Копонешро.

      Сполошено обернувшись, окинув доскіпливим поглядом двір. Там не було жодної душі. Ця обставина його трохи заспокоїла, але для більшої певності він ще й кілька разів смикнув защібку вікна.

      – Якого біса ви там вовтузитесь? – невдоволено поцікавився Янґ-Ол.

      – Та так, пусте, – озвався Копонешро, витираючи об штани спітнілі долоні. – Перевіряю, чи зачинене…

      – Для чого? – зобразив глузливу посмішку податковий інспектор.

      – Ну як же? – здивувався його нездогадливості Копонешро. – Обережність, самі розумієте, у такому ділі річ не зайва.

      – В якому ділі?

      – Ну… ну… Я про вісім тисяч… – пробелькотів Потер.

      – А, ви про це! – забігали у Янґ-Ола очі.

      – Тільки…

      – Що таке? – насторожився Янґ-Ол.

      – Може… – несміливо почав Копонешро. – Може б… того…

      – Що ви там м’ямлите?

      – Може б ми домовились про половину?

      Копонешро склав руки на грудях і звів на Янґ-Ола сповнений вселенської туги погляд.

      – По-приятельськи, так би мовити. Га?

      – Стоп! Стоп! – замахав руками Янґ-Ол. – Я так розумію, що ви хочете відбутися лише чотирма тисячами?

      – Авжеж!

      Вселенська туга в очах Копонешро змінилася вселенською надією.

      Однак збутися їй не судилося!

      – Та що ви собі думаєте?! – не на жарт розізлився податковий інспектор. – Ми що, на базарі, щоб торгуватися?! – забігав вздовж стіни, кидаючи на Копонешро нищівні позирки. – Давайте порахуємо! Ви приховали від оподаткування двадцять тисяч, так? З цих двадцяти тисяч ви повинні сплатити тридцять процентів. Скільки це буде? Правильно, шість тисяч. Плюс тридцять процентів штрафу, а це ще СКАЧАТЬ