Історія України. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

      Під час війни Цезаря та Помпея (48 до н. е.) боспорський цар Фарнак захопив землі Південного Причорномор’я (Понт, Віфінію). У 47 р. до н.е. Гай Юлій Цезар виступив та швидко переміг Фарнака. В Рим він надіслав коротке повідомлення про перемогу: «Прийшов, побачив, переміг» (veni, vidi, vici). Фарнак утік у Пантікапей, де й був убитий намісником Боспору – полководцем Асандром. Асандр став новим царем.

      В І ст. н.е. до влади в Боспорському царстві прийшла династія Аспургіан (першого царя династії звали Аспург). За імператора Нерона (54–68 рр. н.е.) мала місце спроба зробити Боспор римською провінцією. В останній чверті І ст. н.е. Боспорське царство стало васалом Риму. В ІІІ ст. германські племена готів та герулів завдали удару по Боспорському царству. З 322 р. припинився випуск боспорських монет. Під час гунської навали (375–376 рр.) Боспорська держава загинула. Згодом Пантікапей, Феодосія, Тірітака та інші міста опинилися під контролем Східної Римської імперії (Візантії).

      Херсонес Таврійський

      Назва «Херсонес» перекладається з давньогрецької мови як «півострів». У візантійську епоху місто називали Херсоном, а в Києвській Русі – Корсунем. Руїни Херсонеса розташовані на околиці сучасного Севастополя, на скелястому Гераклейському півострові між Карантинною та Піщаною бухтами. Наприкінці VI ст. до н.е. тут існувало невелике іонійське поселення. В 422–421 рр. до н.е. вихідці з дорійського полісу Гераклея Понтійська та з острова Делос почали будувати місто. Розквіт держави припадає на кінець IV – ІІІ ст. до н.е. Територія міста досягала 33 га (частина його нині зруйнована морем), а населення становило не менш як 15 тисяч жителів. Херсонес мав єдине регулярне планування. Ширина вулиць – близько 4–6,5 м. Біля головної поздовжньої вулиці були розташовані агора (торгова площа), теменос (храмова дільниця), споруди громадського й культового призначення. Місто було обнесено міцними захисними мурами, що збереглися до нашого часу на висоту близько 10 м. Археологами відкриті також залишки театру, житлових будинків, виноробень, гончарних печей, рибозасолювальних цистерн, лазень-терм, монетного двору, порту.

      Некрополь («місто мертвих», цвинтар) Херсонеса розташовувався з усіх боків довколо міста. Основний тип поховальних споруд – прямокутні ями, зроблені в грунті або в скелі. В середині IV ст. до н.е. з’являються могили, обкладені черепицею, у ІІ ст до н. е. – кам’яні ящики й вирубані в скелі склепи з нішами-ліжанками. На відміну від земель Боспору, біля Херсонесу нема курганних поховань.

СКАЧАТЬ