Название: Історія України. Дитяча енциклопедія
Автор: Отсутствует
Издательство: Фолио
Жанр: Учебная литература
isbn: 978-966-03-4200-2
isbn:
Культура причорноморських скіфів була частиною культурного світу іраномовних кочових племен. Місцеві традиції та взаємодія з античною культурою також позначилися на розвитку культури степовиків. Стрижнем скіфського мистецтва є так званий звіриний стиль. Зображення оленів, гірських козлів, пантер, вовків, птахів, риб, сцени боротьби між тваринами прикрашають зброю, кінську упряж, предмети побуту. Обриси тварин вражають динамізмом і точністю передачі властивих їм рис. Скіфи залишили й пам’ятки монументального мистецтва – кам’яні зображення скіфських пращурів у вигляді суворих стражів (так звані «скіфські баби»). Яскравою археологічною пам’яткою скіфів-саків Сходу є курган Аржан в Туві.
Дикий кабан із Хоминої Могили
Ваза з кургану Чортомлик
Завдяки зображенням на дорогоцінному посуді, знайденому в царських курганах, ми маємо уявлення про зовнішній вигляд, побут скіфів. Наприклад, якщо уважно придивитися до зображення людей на срібній чаші з Гайманової Могили (можливо, це сини Таргітая з відомого скіфського міфу), то можна побачити, що вони одягнуті в каптани, вузькі штани, м’які шкіряні черевики. Одяг був пристосований для їзди верхи, добре захищав від спеки й морозу. На золотій пекторалі з Товстої Могили можна побачити сцени скотарського побуту.
Скіфи були не тільки скотарями-«млекоїдами», а й хоробрими воїнами. Про що розповідають нам зображення скіфських воїнів на золотому гребінці із кургану Солоха? Основу скіфського війська становила легкоозброєна кіннота – лук зі стрілами, короткий меч-акинак і спис вправно діяли в руках своїх володарів і супроводжували їх до потойбічного світу. Головною ударною силою були важкоозброєні вершники, захищені панцирами, панцирними штаньами, шоломами й щитами.
Іраномовні сармати також залишили після себе кургани в степах Євразії, зокрема й на території України (наприклад, поховання біля селища Пороги Ямпільського району Вінницької області).
Сарматські племена брали участь у Великому переселенні народів першої половини І тисячоліття н.е., яке зруйнувало Західну Римську імперію (в V ст. н.е.), а з нею й античний світ. Лише Східна Римська імперія – Візантія – ще тисячу років зберігала залишки античної культури.
Від Ольвії до Пантікапею
Населення Північного Причорномор’я не тільки співіснувало та воювало з державами античного світу, але й багато століть співробітничало.
Контакти почалися ще на світанку цивілізації Стародавньої Еллади СКАЧАТЬ