Название: Гаргантюа та Пантагрюель
Автор: Франсуа Рабле
Издательство: Фолио
Жанр: Классическая проза
isbn: 978-966-03-5103-5
isbn:
Панове давні пантагрюелісти потверджують сказане мною і заявляють, що дитина, сплоджена жінкою через одинадцять місяців по мужевій смерті, не тільки можлива, а й цілком законна:
Гіппократ, lib. Be alimente,[6]
Плінній, li. VII, cap. V,[7]
Плавт, in Cistellaria,[8]
Марк Веррон у сатирі Духівниця з відповідними посиланнями на Арістотеля,
Цензорин li. Be die natali,[9]
Арістотель libr. VII, сарі. III і IV, Be nat. animalium,[10]
Ґеллій, li. III cap. XVI.[11]
Сервій у Коментарях до Еклоґ, тлумачачи Верґіліїв вірш:
Matri longa decern тощо
Матері довгії десять
та безліч інших божевільників, чия кількість зросте, як до них прилучити ще й законників: ff. De suis et legit., a також: l. Intestate § 13, і іт in Autent. De restitut. і ea que parit in XI Mense[12]. Нарешті було спроворено з цього приводу посіпацький закон: Gallusff. De lib. et posthu. et l. septimo ff. De stat. homi.[13], і ще я міг би навести інші закони, якби стало мені на це духу. За підмогою таких законів удовички можуть вільно пускатися берега цілі два місяці по тому, як їхній муж сконає.
Розділ IV
Як уже черевата Ґарґантюа об'їлася Ґарґамелла утрібкою
Ось за яких обставин і як саме розродилася Ґарґамелла, – а не вірите, хай випаде вам кишка!
А в Ґарґамелли кишка випала по обіді, третього лютого, бо вона переїлася ґодбійо. Ґодбійо – це хляки тлустих ґімо. Ґімо – це лужки, де за літо бувають дві косовиці. Отож, забито триста шістдесят сім тисяч чотирнадцять таких тлустих воликів і задумано на Масницю їх засолити: тоді м'яса стане ще й на весну і можна буде перед трапезою посолонцювати, а посолонцюєш, то й на вино потягне.
Скинбеями, як бачите, зафундувалися, та такими смаковитими, що кожен їдець ще й пальці собі облизував. Та от, трясця твоїй матері, утрібки довго не пролежать, вони починають духу набиратися. А це вже казна-що! Тим-то й тужилися ум'яти геть усе, щоб таке добро не пропадало. З цією метою поскликали сеннейців, сюєїв, рошклермонців, вогодрейців, не забувши і про кудремонпансьєнців, ведебродців та інших сусідів, і всі вони голова в голову були чаркодуї, гольтіпаки і бабодури.
От добряга Ґранґузьє і закликав кожного пригощатися від пуза. Тільки дружині, тій він сказав, щоб не напихалася, бо вона вже на останніх днях, а утрібка – скоромина. «У кишках чимало гівна і без клишок», – вирік він. Але попри всі застороги, Ґарґамелла уперла цих клишок шістнадцять бочок, два барильця і шість кухв. Та й обдуло ж її потім від цієї щедрої фекальної маси!
По обіді всі СКАЧАТЬ
5
У книзі III
6
Кн(ига) Про страву
7
Кн(ига) VII, роз(діл) V
8
Комедія про шкатулку
9
Кн(ига) Про день народження
10
Кн(ига) VII, роз(діли) III і IV, Про при(роду) тварин
11
Кн(ига) III, роз(діл) XVI
12
(Диґести), Про своїх і закон(них), з(акон) «Тому, хто не залишив духівниці», параграф 13… Новели про відновл(ення) у правах і про ту, що розроджується на одинадцятому місяці
13
Ґалл, (Диґести), Про дітей і посмер(тних) спадкоємців і (Диґести), Про стан людей, з(акон) «На сьомому (місяці)»