Гаргантюа та Пантагрюель. Франсуа Рабле
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Гаргантюа та Пантагрюель - Франсуа Рабле страница 9

Название: Гаргантюа та Пантагрюель

Автор: Франсуа Рабле

Издательство: Фолио

Жанр: Классическая проза

Серия:

isbn: 978-966-03-5103-5

isbn:

СКАЧАТЬ мов папський мул, п'ю о певній порі.

      – Я чисто тобі пріор, у руках ніби Требник, а це плескач із вином.

      – Що з'явилося раніше: спрага чи трунки?

      – Спрага, бо з якої нетечі невинятка почали кружати?

      – Трунки, бо privatio presupponit habitant[14]. Я – клірик.

      Foecundi calices quem поп facere disertum?

      Хто красномовний не став, піднімаючи спінений келих?[15]

      – Ми – невинятка і тнемо коряками без спраги.

      – Азм, грішний, без спраги лише починаю, а потім вона приходить сама. Для мене пити – це грати зі спрагою у довгої лози. Я вічний пияк. Для мене вічне життя у вині, а вино – це моє вічне життя.

      – Співаймо! Пиймо! Псалмопивці!

      – А де ж запропастилася моя посудинка?

      – А чого мені жодна душа не підсипає?

      – Ви полощете горло, бо дере, чи дерете горло, щоб полоскати?

      – Теоретизуй, не теоретизуй, а напрактикуватися можна.

      – Не лови ґав!

      – Жлукчу, дудлю, ґольґаю, щоб очі не западали.

      – Пияк – він невмирака!

      – Без узливання я – сухогриб, пиши тоді пропало. Переселиться моя душа, де мокріше. Там, де суш, вона не житець.

      – Нумо, підчаші, нових форм творці, з непитущого питущого зліпіть!

      – Треба гарненько скропити сі цупкі, сухі хляки!

      – Кому вже не п'ється, так не п'ється.

      – Вино в жилах грає, у вигрібну яму воно не потрапляє.

      – Я ці клишки сьогодні вранці шлямував, залишається тепер їх сприснути.

      – Я все в голодний куток пхав!

      – Аби мій вексельний папір пив так само, як я, чи вчитали б його кредитори з настанням терміну оплати?

      – Рука така невтомна, що й носа хазяїну натовкла.

      – Скільки ще влізе, перш ніж назад верне?

      – Як отак весь час питати броду, кінська упряж прорветься!

      – Це називається пити з джерельця.

      – А яка різниця між шийкою і джерельцем?

      – Велика, шийка затикається корком, а джерельце чопом.

      – Оце сказано!

      – Кружали бочку хвацько наші предки.

      – Співуни невсип-пущі! Пиймо!

      – Оце кишкове промивання. Не треба й на річку ходити!

      – Я п'ю, не кажи ти губка.

      – А я, не кажи ти храмовник.

      – А я, не кажи ти tanquam sponsus.[16]

      – А я, не кажи ти sicut terra sine aqua.[17]

      – Що таке шинка?

      – Це вимога на дудліж, трап. Звичайним трапом спускають винні барила у льох, а цим трапом у кендюх.

      – А раз так, то пиймо! Я ще не набрався. Respice persona; pone pro duos; bus поп est in usu.[18]

      – Аби я вмів так ціпом махати, як смалити чарку, з мене вийшов би знаменитий ціпов'яз.

      – Жак Кер, багатій, не раз забивав палю.

      – Отак напували б і нас.

      – Бахус, той під охотою звоював Інд.

      – Мелінду, так СКАЧАТЬ



<p>14</p>

Позбавлення уже передбачає посідання (латин.).

<p>15</p>

Горацій – Послання (латин.). Переклав Михайло Білик.

<p>16</p>

Жених (латин.).

<p>17</p>

Випалена земля (латин.).

<p>18</p>

Не забувай, з ким маєш справу; лий на двох; «бус» вийшло з ужитку (латин).