Розбійницькі скарби: Казки про розбійників. Сборник
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Розбійницькі скарби: Казки про розбійників - Сборник страница 6

Название: Розбійницькі скарби: Казки про розбійників

Автор: Сборник

Издательство: Фолио

Жанр: Сказки

Серия:

isbn: 966-03-2798-6

isbn:

СКАЧАТЬ і жебрак залишився у них. Через днину зносить з курника яйця, годує курей, свиней, постійно гострить свій ножик. Хазяї довго забавляються, після вечері п'ють вино і грають в карти до півночі.

      Одного вечора довго грали, попились і полягали дуже пізно. Розбійник, роздягаючись, скинув сорочку і сховав у постелі на самому споді, а шаблю поклав біля себе. Жебрак також ліг собі у кут, склавши під голову свою стару, сиву кожушину.

      Як вони твердо заснули, жебрак вибрав з торби свій гострий ножик, поліз під постіль розбійника і зачав вирубувати в дошці діру. Як вирубав так, що містилася рука, посяг і витягнув сорочку та зразу взяв на себе. Далі опоясав шаблю і гукнув на всю хату:

      – Гей, вставайте на розплату!

      Збудились вони від сну, мати зірвалася з ліжка і питає:

      – Це ти, сину?

      – Я, і, як бачите, з очима!

      – Ex, мудрий ти, мудрий, коли ти бачиш світ, – каже йому розбійник, вставши з постелі.

      – Якої смерті хочеш? – питає парубок розбійника.

      – Якою тобі люба дяка, тільки прошу тебе, не карай мене так, як я тебе покарав, – просив його розбійник.

      – Добре! – відповів юнак, витягнув шаблю і зрубав йому голову.

      Взяв матір за руку, завів до одної кімнати і прикував до стіни на ланцюг. Далі, прикотив дві порожні бочки і каже до матері:

      – Тут маєте дві бочки на сльози, одна за розбійником, а друга за мною, бо ні одного з нас більше не побачите.

      Потім напік сухих вівсяних ощипків, поставив воду, замкнув і відійшов шукати батька.

      Ходив, бродив по всій державі, переночував між людьми і, нарешті, в одному селі довідався, що в пекаря працює якийсь чужинець вже понад дванадцять років.

      Віднайшов він його і в ньому спізнав свого батька. Зразу взяв його і повіз додому.

      По дорозі один одному оповідали свої пригоди. Батько сказав, що знайшов таку велику біду, з якої був би не виліз без сина. А син все оповів за матір і за себе…

      Нарешті прибули туди, де була ув'язнена мати юнака. Увійшли до хати і перше дивились, за ким скільки наплакала сліз. Дивляться: за розбійником повна бочка, що аж переливається, а за сином, не тільки, що бочка порожня, але й клепки на ній порозсихались…

      – Так отак ти поводилась, люба жінко?! – сказав чоловік, а далі й каже: – А тепер будь тут на ланцюгу до кінця світу!

      Відібрали від неї воду та ощипки, які ще були, замкнули двері назавжди, і вона за декілька днів з голоду померла. Син з батьком пішли до царя, де їх привітали з великою радістю.

      Юнак оженився з молодшою, а батько взяв старшу царську дочку. Зробили гарне весілля. Старий цар згодом помер і царювання передав молодому зятеві, що живе й царює собі ще й дотепер, коли не помер.

      Як пан наймитові відслужував

      Найнявся один парубок до багача пасти вівці та худобу, а той питається першого дня: що захочеш за службу в мене? Каже парубок:

      – Нічого не захочу. Гроші, маєтки СКАЧАТЬ