Розбійницькі скарби: Казки про розбійників. Сборник

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ столи, гейби когось очікували. В задніх кімнатах було грошей бочками, самого щирого золота і срібла.

      В одній кімнаті, між іншими, була бочка смоли, з якої звикли виробляти смолоскипи.

      Закотив парубок смолу до спальні під саме ліжко і сам туди запхався. Незабаром прийшли з розбою розбійники, поскидали здобич і посідали їсти. Куховар з кухні вносив страви, розбійники наїлися і полягали спати.

      Коли міцно заснули, парубок тихцем вийшов з-під ліжка, вніс з вогнища жарини і поклав до смоли. Смола почала горіти, дуже смерділа, і полум'я скоро обхопило всі ліжка.

      Парубок вибіг, підпер сильними колодами залізні двері, так що й душа не могла звідти вийти. А сам підбіг під вікно і дожидає. Хтось з розбійників зірвався і збудив інших, з них тільки мала частина попеклась. Кинулись вони в двері, але ті були підперті іззовні. Тоді виважили грати єдиного вікна і почали вистрибувати. Парубок наладився з шаблею. Половину розбійників повитинав, а решта вже і не виходила, бо всередині розгорілась пожежа й розбійники подушились і погоріли.

      Пожежа з кімнати не поширювалась далі, бо стеля була склепована каменем. Як згоріли ліжка, пожар і погас. Тоді парубок відчинив двері, хто ще проявляв знак життя, того він добив, потім всі трупи розбійників позносив і поскидав до глибокого підвалу під будинком, до якого можна було входити з дванадцятої кімнати. Налічив сто трупів. Потім підвал замкнув великим ключем, вийшов надвір і ключ вкинув у глибокий колодязь.

      Зразу вернувся додому, щоб похвалитися матері здобутими скарбами, які у замку розбійників уважав за свої.

      – Залишай, мамко, все і ходи зі мною. Там будемо жити, як у раю.

      Батьківський маєток розділив слугам, запріг коні й за півтора тижня прибув з матір'ю у той замок.

      Показує матері все, оглядає, тішиться і дивується мати великим скарбам, а син до неї й каже:

      – Всюди можеш ходити, матусю, все можеш робити, тільки до дванадцятої кімнати не заглядай. Лиши її в спокою, хай вона буде так, як є.

      Передав матері ключі, вона господарює, а він ходить на лови, полює, блукаючи по лісах. Ні за чим не дивиться, ніщо його не обходить, вернеться з полювання на вечерю, переспить і вранці знов іде на цілий день.

      Мати вдома хазяйнувала, ходила, порядкувала і дуже була цікава, що може бути в дванадцятій кімнаті.

      Таки не змогла протистояти спокусі і одного разу підійшла до дверей і підслуховує. Враз чує, а там хтось кашляє, стогне і зітхає. Слухає вона ліпше і почала питати:

      – Хто там такий у підвалі?

      – Я… я… бувший хазяїн цього дому… чиста душа… А ти хто така? – питався голос.

      – Я… я… жінка… Мене сюди син привів.

      – Ой, пані моя дорога, як маєш душу, як маєш серце, то випусти мене звідсіля, бо пропаду я тут з голоду і зі спраги… Як бажаєш, я можу зараз відійти, тільки випусти мене.

      – Зараз, зараз, – сказала жінка, принесла ключі, але ані один не підходив.

      Пробувала СКАЧАТЬ