Доки сонце зійде — роса очі виїсть. Марко Кропивницький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ

      (Говорить).

      А ви підхватуйте.

      Єни його манять.

      Єни його манять:

      Пожалуйте, пожалуйте,

      Пожалуйте, купець!…

      Деякі парубки мугичуть.

      Г о р д і й (знову).

      Вдруг іду я тротуваром,

      Сидять красотки на крильце,

      Точно вийшли січас із больниці,

      Нєту краски на лице…

      Єни його манять

      і т. д.

      Всі пішли.

      Ява 4

      Б о р и с  Воронов, Владимир Петрович Г о р н о в  і  М а к с и м  Хвортуна; всі вони з рушницями і охотничими торбами.

      М а к с и м. Ну, паничу, як собі хочете, а вдруге вибачайте, щоб я вас повів на охоту. Шкода, тепер вже більш не піддурите мене!…

      Б о р и с. Це новина! Чим же ми вас піддурили?

      М а к с и м. Ще й питають! Ви ж таки розумні і вчені, мовляв, люди, то й розміркували б: що цілісінький день ви собі удвох балакаєте, а за вами слідком човгає щось таке, ніби теж скидається на людину, а ви його вважаєте ні за приший хвіст кобилі чи за німого?… Бовкнете яке там слово до мене; коли б, мовляв, ви по-нашому, по-простому балакали, як перш було колись, то, може б, і я розумів там що п’яте хоч через десяте.

      Б о р и с. То хіба ви по-руськи не розумієте?…

      М а к с и м. Цебто по-панськи? А де ж би ми тут навчились?

      Г о р н о в. Вже й розсівся.

      Б о р и с. Я дуже ноги натомив.

      Г о р н о в. А що ви тоді, хоч трохи-таки шурупали по-руськи?

      М а к с и м. Вам таки цікаво? Аякже. Велика, бачте, була б навука; «так точно», «не могу знать», «слушаю», «чаво зволите?» - ото й по навуці.

      Б о р и с подає йому табак.

      Та ви вже, будь ласка, самі мені, бо мої пальці, мовляв, не до того паперу зроблені. А яка чудова ніч, тихо-тихо, мовляв, як у вусі. Чи воно на дощ оце затихло, чи на вітер?

      Г о р н о в. А вам як здається?

      М а к с и м. Та хіба ж вас цьому не вчать?

      Г о р н о в. Не вчать.

      М а к с и м. Як то можна! Воно ж повинно стояти у тих книгах, що вчите.

      Г о р н о в. Не додивлявся.

      М а к с и м. І все ви шуткуєте. Дай, боже, мовляв, шуткувати, аби не плакати. Я сам скажу, що от наш писар, так той вгадує: чи година буде, чи негода, тілько на хвилину загляне у книжечку і зараз вгада.

      Г о р н о в. То ж книжечка вгадує, котра зветься календар.

      М а к с и м. Як ви кажете?

      Г о р н о в. Календар.

      М а к с и м. Ба ні, «є календар, а сонник, бо він вам і сон вгада - як ув око вліпе.

      Г о р н о в. Баки людям забива.

      М а к с и м. А й ні, не кажіть. Він вам і ружжо може замовить! Чи вірите, що раз як замовив мені оцю рушницю, так нічогісінько не вдієш, чвирк та й чвирк! Мусив вже йому постановить півкварти.

      Г о р н о в. І направив?

      М а к с и м. Ще й як направив!

      Г о р н о в. Майстер, значить, до усякого діла?

      М а к с и м. О, голова! Кажу вам, до усякого діла дотепний!

СКАЧАТЬ