Название: Доки сонце зійде — роса очі виїсть
Автор: Марко Кропивницький
Издательство: Public Domain
Жанр: Зарубежная классика
isbn:
isbn:
К а т р я. Ох, сестрички, що ж це він знову забелькотав?
О х р і м. Та ну, либонь, ти не в ті взувся!
Г о р д і й. Почему? Пойміте одно только, что я для новознакомства хочу рекомендовать себя.
О х р і м (бере його за шиворот). Та кажу ж бо, що не в ті взувся! Та що це на тобі за одежа?
Г о р д і й. Кажется, понять можно: гедзет, алібо, по-вашому, по-деревенському, допилет. Обнаковенний фасон на городських кавалерах.
О х р і м. А й пристало тобі, як корові сідло! Чепурний, як свиня в дощ!
С т е п а н. Це ж той каптан, що зветься пусти-вирвусь!
Г о р д і й. Не завдавайтесь на мелкіе макарони, бо лапша з карманов сиплеться!
О х р і м. Пам’ятаєте, братці, на Великдень німець ходив по селу з каплями, якраз у такій кацавейці?
Г о р д і й. І што вам на ето дурачество об’явить? Болвани, одно слово, болвани. По-вашому, я должен вдівать свитку або вишивану рубашку? Не доставало іщо дурацький каприз іміть, штоб еті самиє глупості панімать? У нас титул, штоб рубашка з манишкою калінкоровой або ситцева, зонтик в руки і щоблети або бакфорти на рипах. А без етіх документов в хорошую кумпанію не пожалуєте.
О х р і м. А чоботи, а чоботи, тю, дивись! Гляньте, хлопці, на його закаблуки! І як він ніг не повиверта?
Г о р д і й. Тогда только сапог і імєєт свой настоящій титул, когда подбор високий і сточений на нєт, штоб слєд од подбора бил не болєє двухгривенного! Как сапог у подйомі какурат, так вон і імєєт свою надлежащую державу!…
О х р і м. А побіжи, чи здорово заореш носом?
Г о р д і й. Пущай бєгают дураки, но я, кажется, єщо при свойом понятії.
С т е п а н. А що ж, у вас співають парубки, як зберуться на вулицю?
Г о р д і й. Случається, только у нас нєт парубков, а усе кавалери.
П а р у б к и. Ану заспівай якої, може б, ми перейняли.
Г о р д і й. У нас на тверезую ногу не поют.
О х р і м. Ач який, звик до могоричів.
Г о р д і й. Пойдьом в питейний, я сам вас вгощу.
П а р у б к и. Та ну-бо заспівай!…
Г о р д і й. Не поймьотє ви романц! Ну вот вам, напримєр:
Сама я розочку садила,
Сама я буду поливать,
Сама я друга полюбила,
Сама я буду вєк страждать!
О х р і м. Та це чорт батька зна яка.
П а р у б к и. Ти заспівай нам салдацької.
Г о р д і й. Важна кумерція! Ти їм благородную, а они салдацьку. Вот вже недаром сказано про деревенських хохлов, што мазепи!
О х р і м. Ти-бо не будь тим, що моркву риє!
1-й п а р у б о к. Коли з тобою по честі, то ти не роби по-песьки.
2-й п а р у б о к. Гляди, щоб часом не підборкали ми тобі оції кацавейки!
3-й п а р у б о к. Та й плюндри щоб не тріснули нижче пояса.
С т е п а н. У, вже й розгримались! Ну і чого ви на нього опудились? І не сором СКАЧАТЬ