За двома зайцями. Михайло Старицький
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу За двома зайцями - Михайло Старицький страница 7

СКАЧАТЬ Прийду, прийду, моя канахветочко!

      Проня. Душка! (Цілує хутко Голохвостого і біжить до хвіртки).Ламур! (Вибіги).

      Вихід VII

      Голохвостий сам.

      Голохвостий. Бон-бон! (Підскакує).Трам-тара-ра, ура! Наша взяла! Поздравляєм вас, Свириде Петровичу! Виграли справу! Проня, значить, тут. (Показує кулак).Старі, правда, не спротивляться, потому потурають дочке у всьом. Тільки ж і гидка! Ой гидка! Да ще лізе цілуватись! Надо будєть купить доброго мила, штоб замивать після неї губи… Але зате ж все моє! От уджиґну! Годі вам, Свириде Петровичу, тепер зайцем бути, – буде, доволно! Можно будєть і самому зайців ловити, а особливо куріп'яточок… хр-р-р… Хап – і єсть! Хап – і єсть!

      Вихід VIII

      Голохвостий і Галя.

      Галя (іде з кошиком, придивляється).От як ми опізнилися на старім городі з мамою, уже й розійшлися всі на нашім кутку… Ні, он хтось стоїть, чи не Степан? (Зближається, щоб трохи роздивитись).

      Голохвостий (зуздрівши).А, на ловця й звір біжить. (Підліта).Ціп-ціп, куріпочко!

      Галя. Ой, це чужий хтось! (Хоче тікати, але Голохвостий заступа дорогу).

      Голохвостий (придивившись).Господи! Це ж та сама красунечка, що я коло Владимира бачив! От ціпонька! (До неї).Не тремтіть-бо: чого лякатись, моя зозулечко, – хіба з'їм?

      Галя. От, єй-богу, коли не пустите, то калавур закричу і будошника покличу.

      Голохвостий. Вигадайте! Тольки крикніть, то я такого наговорю, што зараз і в часть вас посадять.

      Галя. За що? Що ви ґвалтуєте серед ночі, то я маю сидіти?

      Голохвостий. Слухайте, серденько, не лементуйте, бо я тольки поговорить хотів з вами, моя зірочко красна. Як повидів я вас коло Владимира, то з тієї ночі і пропадаю, – просто вхопили моє серце щипцями, гвоздком у голові сидите, хоч і бритви не бери в руки!

      Галя. А справді, це той самий… Бачите: ганяли, ганяли там, та й тут переступаєте дорогу; сорому нема, а ще панич!

      Голохвостий. Да коли улюбльон, да так улюбльон, що хоч візьміть в руки піштолєта і простреліть тут грудь мою!

      Галя. Так і повірили! Шукайте собі панночок!

      Голохвостий. Дави луччі за самих найкращих панночок; ви просто така ціпонька, що аж слина котиться, – вірте!

      Галя. Хороша пороша, та не для вас!

      Голохвостий (розпалюючись).Чого ж так – не для мене? Яка ти строга, нелюб'язна! Да у мене, голубочко моя, всякого добра – паровицями, да я озолочу тебе, брильянтами обсиплю на весь Київ…

      Галя. Обсипайте кого іншого, а мені вашого золота не треба.

      Голохвостий. Да хіба я разві поганий? Придивись, пожалуста, первий хвисон…

      Галя. Та що – що гарні!

      Голохвостий (бере її за руки).Серденько, пу-колько моя! Улюбись у мене, бо, єй-богу, застрелюсь отут зараз перед тобою, щоб тобі напасть зробить!

      Галя. Ой, що ви кажете?

      Голохвостий. Потому хоч ножницями перетни моє серце, то там тільки СКАЧАТЬ