За двома зайцями. Михайло Старицький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ пальцем у небо!

      Дехто. Найшов розумного на смітнику! Ха-ха!

      Хлопець. А хто ж розумніший за його? Говорить по-ученому, що й не второпаєш!

      Степан. Чи у тебе часом не загублено якої клепки?

      Хлопець. Чого ти присікався?

      Степан. Дивіться, люде добрі, що по-свинячому хрюка, то й розумніший, значить!

      Другі. Чого ж, справді, сміятись? Голохвостий, таки не взяв його кат, розумний, освічений; таки паном діло, і ходить, і говорить по-панському!

      Степан. Овва! Не бачила розкошів свиня, то й саж за палаці здався!

      Дехто. Та годі вам за чортзна-що змагатись!

      Степан. І то правда, пху!

      Дехто. Од міщан одстав, а до панів не пристав.

      Степан. Та як же! Натягне штани-галанці, узує чоботи на рипах, та ще напне на голову капелюха, та й дметься, як шкурат на огні! Які були у батька гроші – процвиндрив, а тепер що на йому, то й при йому!

      1-й бас. А так: батько його було на базарі голив та кров пускав, баньки ставив, то й копійка водилась, а він уже, бач, і цилюрню по-модньому…

      Степан. Не знаю, чи голить других, а що себе обголив – то так!

      1-й бас. А який ласун до дівчат, як зводить усіх – біда!

      2-й бас. Та то ж через теє Степан на нього і гори верне.

      Дехто. Боїться, значить, щоб не одбив дівчини.

      Степан. Одбив би я йому печінки!

      Другі. О! Він хваткий!

      1-й бас. А в тебе уже є коханка?

      Степан. Що ти їх слухаєш? Верзуть теревені!

      Дехто. Єсть, єсть…

      1-й бас. А хто?

      Хлопець. Галя Лимаришина.

      1-й бас. Гарна?

      Хлопець. Чудо яка!

      Степан. Ти-бо мені, гляди, і честь знай, бо язика й полатати можна!

      Хлопець. Що ж я сказав? От напасть!

      Другі. Цитьте! Он Голохвостий іде!

      Вихід III

      Ті ж і Голохвостий.

      Дехто. Здрастуйте, Свириде Петровичу, а ми вас оце згадували…

      Голохвостий. А, хорошо, добре…

      Степан (набік).Шкода, що не чув!

      Голохвостий (подає декому руку, а решті кланяється згорда).Меня таки вездє споминають: значить, моя парсона у шику!

      Степан (набік).Як свиня в дощ!

      Голохвостий (вийма цигарницю).Нєт лі у кого иногда сірника?

      Хлопець. Ось у мене єсть. (Запалює йому).А мені, Свириде Петровичу, можна одну взяти?

      Голохвостий. На! Може, чи не угодно ще кому? Цигарка первий сорт!

      Дехто. Давайте, давайте! (Закурюють).Нічого собі!

      Голохвостий. Нічого! Понімаєте ви, як свині у апальцинах! Це шик – не цигарки! Каждая стоїть п'ять копеєк; значить, примєром: затягся ти, а уже п'яти копеєк нема.

      Xлопєць. От дорогі!

      Степан (набік).Бреше гладко!

      Дехто. СКАЧАТЬ