За двома зайцями. Михайло Старицький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ з язика, как з колеса в млине, так што-небудь і ляпне!

      Настя (до Наталки).Ходім додому, бо ця витрішкувата чапля почала з своїм пенціоном, як дурень з торбою…

      Наталка (до Насті).Це вона нам вибива очі!

      Настя. Приндя чортова! (До Проні).Добраніч вам!

      Наталка. Ходім уже!

      Голохвостий. Што ж, баришні, так сейчас домой? Хадьомте у праходку: при мєсяце такой шик!

      Настя. Ні, спасибі вам, ходіть здорові самі вже!

      Наталка (до Проні).Прощайте, нам не затиняйте, а ми вам не мішаємо!

      Проня. Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка!

      Наталка. Нічого, ваш кавалер позбирає… докласти вам воза!

      Пішли.

      Вихід VI

      Проня й Голохвостий.

      Проня (вслід).А дулі не скушаєте? Ач, копилять як губи! З меня только хворму беруть, а од них усєх гнилицями так і тхньоть!

      Голохвостий. Ну й ловко ж ви їх одбрили! Ех, Проню Прокоповно, розумні ви, – без мила голите.

      Проня. Якби мінє модніща публика, то я б себя показала! А то з кєм тут зайтись – необразованність одна! От только з вами і маєш приятность!

      Голохвостий. Натирально, куди їм усєм до вас? Всьо равно, што, примєром взять, – Мусатов і хранцюзька помада.

      Проня. Мерси.

      Голохвостий. А в тіятрі любите?

      Проня. Знаєте, акробати занятніщі мінє: такії красиві мущини. Я було как пойду, то так стрівожусь за них, што цєлу ноч не сплю!

      Голохвостий. Так ви б у таком разе гулять виходили, то я б мог хоч цєлую ноч трудиться проходкою!

      Проня. Ноччю? Што ви? Страшно, штоб, бува, какой оказії не вийшло… ви мущина, а я баришня. Вот удньом так я люблю гулять у царському саду з книжкою безпременно, бо так приятно під дубом романа читати.

      Голохвостий. А ви які читали?

      Проня. «Єруслана Назаровича», «Кровавую звєзду», «Чорний гроб»…

      Голохвостий. Да, ето занятні, но я вам рикомендую адин раман… вот раман, так раман… «Битва руських з кабардинцями» – а-ах! Або – «Матильда – чилі хранцюзька гризетка», або теж «Безневинна дівиця, чилі любов ухитриться». Антіресні, доложу вам! Не видержиш дочитати!

      Проня. Ах, я такії люблю ужасть как: штоб про таку любов писалось, штоб як смола кипєла!

      Голохвостий. Да, штоб аж волос смалила!

      Проня. Ах, ето ужасно жорстоко…

      Голохвостий. Так только здайоться-кажеться, а потом дуже прекрасно. От тольки, Проню Прокоповно, про любов би-лучче самим рамана завить.

      Проня. Конечно, занятніще, єжелі особливо кавалер душка…

      Голохвостий (кашлянув).Проню Прокоповно! Дозвольте спросить, какоє такоє ви обо мне понятіє держите?

      Проня (манірно).Што ж ето ви допитуєтесь? Мінє соромно… Я баришня. (Набік).Ага! Дочекалась-таки!

СКАЧАТЬ