За двома зайцями. Михайло Старицький

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Голохвостий. Да што ви понімаєтьо?

      Хлопець. А яке убрання на вас, Свириде Петровичу, – чудо! Певно, дороге!

      Голохвостий. Конєшно, не копеєшне! Хвисонистої моди і загрянишного матеріалу, да і шив, можно сказать, первий магазин. От ви думаєтьо, што плаття – лиш би што, а плаття первоє дєло, потому што по платтю всякого стрічають.

      Степан (до других).А по уму виряджають!

      Голохвостий (не звертаючи уваги).От, вбзьмем, примєром, бруки: трубою стоять, как вилиті, чисто аглицький хвисон! А чаво-нибудь не додай, і вже хвизиномії не імєють! Або вот жильотка, – здайоться-кажеться, пустяк, а хитра штука: только немножко не потрап, і мода не та, уже й симпатії нєту. Я вже не говору про піньжак, потому што піньжак – ето первая хворма: как только хворми нєту, так і нікоторого шику! А от даже шляпа, на што уже шляпа, а как она, значить, при галавє, так і на типе парад!

      Дехто. Добре на цьому знається! Нема що!

      Хлопець. А матерія яка! Ряба, ряба та зозуляста, от би мені такого на штани!

      Голохвостий. Зозуляста?! Шаталанська!

      Хлопець. Що ж то значить – шарлатанська?

      Голохвостий. Ет, мужва! Што з тобою разговаривать.

      Хлопець. Та я так!

      Дехто. Розкажіть краще що нам! Ви ж там по світах буваєте, розумних людей чуваєте…

      Голохвостий. Не всьо то для простоти антересно, што для меня матеріально.

      Дехто. Та все ж, може, і нам буде інтересно. Ось ходімо на гору: поспіваємо, побалакаємо, вип'ємо мокрухи-преподобниці!

      Голохвостий. Хороший бил би для меня кадрель – водити з вами кумпанію!

      Дєхто. Е, ви вже дерете носа до неба!

      Другі. Та киньте його, цур йому!

      Степан. Не знаєте хіба прислів'я: не руш добра…

      Хлопець (до Голохвостого).Та ходім-бо, Свириде Петровичу, не царамоньтесь!

      Голохвостий. Єй-богу, нельдзя: тут, понімаєте, делікатна матерія… Кахвюру, значить, нужно підстерегти і спроворить… Одне слово, не вашого розуму дєло!

      Хлопець. Що ж воно таке?

      Голохвостий. Інтрижка.

      Хлопець. Як?

      Степан. Та кинь його, ходім!

      Другі. А й справді! Чого з ним возжатись? Ну його к бісу! Рушай далі!

      Всі пішли.

      Вихід IV

      Голохвостий сам.

      Голохвостий. Дурні хахли! Ідіть здорові! Што значить проста мужва? Ніякого понятія нєту, ніякой делікатной хвантазії… так і пре! А вот у меня в галавє завсегди такий водеволь, што только мерсі, потому – образованний чоловєк! Да што, впрочем, про них?.. Годі, довольно! От як би Проні не пропустить! Шукаю: нігде нєту; чи не пройшла развє? Дак кудою ж пройтить їй, когда ми калавурим? Удивительне діло! Нужно подождати. Треба сьогодня на нейо рішительно налягти. Здається, я єй пондравился… Ну, да кому я не пондравлюсь? А вот, штоби Проні не випустить з рук, то необходимо. Багата: який дом, сад! А лавка, а дєнєг по скринях! Старого СКАЧАТЬ