Чумацький шлях (збірник). Володимир Малик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ подякувала Потьомкіну та співакам і підвелася, кинувши ніби між іншим:

      – Так не забудь же, князю, про мою просьбу! Вечір був чудовий!

      Потьомкін запевнив:

      – Не звольте безпокоїтись, ваша величність. Я зараз же з ним поговорю!

      Катерина поїхала, а Потьомкін поманив до себе Хуржика.

      – Поклич отого парубка, що з кобзою!

      Івась підійшов, вклонився.

      – Ну, ось що, хлопче, – сказав Потьомкін. – Поїдеш у Петербург! Будеш співати в хорі її імператорської величності! Така її воля!

      Івась остовпів з несподіванки. Це ж в одну мить має змінитися все його життя, його майбутнє! В Петербург! Що його там чекає? А Катря ж як? Навіки втратити?

      – Ні, ні! Я не поїду! Нікуди я не поїду! – вигукнув він. – Не хочу в Петербург!

      Потьомкін аж рота роззявив з подиву.

      – Як не хочеш? Жити в Петербурзі? Співати в імператорському хорі? Та чи не з’їхав з глузду, хлопче? Слава, почесті, гроші! Я тебе не розумію! Наймит – і не хоче в придворний хор! Чудасія!

      Хуржик був вражений теж. В одну мить, почувши таку новину, він збагнув, що все і в його долі може змінитися на краще. Без особливих зусиль з його боку усувається з його шляху молодий суперник: Катря тепер запросто може стати його дружиною! Поки що лише їхнє кохання заважає здійсненню цього. А якщо Івась поїде, то й коханню кінець! Як з очей, так і з серця геть!

      – Івасю, ти що? – витріщив він очі. – Щастя само йде тобі до рук, а ти не хочеш його взяти!

      Він почав його вмовляти – і сяк і так. Але Івась уперто стояв на своєму.

      – Ні, не хочу! Не поїду!

      Потьомкін почервонів, розсердився.

      – Ну, ти ж і йолоп, хлопче! Інший би обома руками ухопився, а ти… Про графа Олексія Розумовського чув?

      – Про Кирила Розумовського, гетьмана, чув, а про Олексія не чув, – відповів Івась.

      – Ну, так от – жив собі в Чернігівській губернії простий хлопець, мужик. Як ти, приміром. Але гарно співав. І сам собою був непоганий. От і закинула його доля в Петербург, в придворний хор. Там його запримітила государиня Єлизавета і так закохалася, що й під вінець з ним стала, титул графа надала йому, а брата Кирила гетьманом України настановила… Ось які, брате, метаморфози бувають при дворі. А ти, дурень набитий, сам від свого щастя тікаєш! І все ж хочеш не хочеш, а поїдеш у Петербург!

      – Ні, не поїду! – твердо сказав молодий чумак. – Ось вам хрест – не поїду!

      Потьомкін гнівно блиснув своїм єдиним живим оком, бо мертве проти багаття світилося тьмяно, і гукнув на весь берег:

      – Капрале, сюди!

      Прибіг Фількін з солдатами, виструнчився.

      – Зв’яжіть цього хлопця і стережіть, а вранці етапом відправте з фельд’єгером у Петербург, в хор її імператорської величності!

      – Слухаюсь, ваша світлість! – пристукнув закаблуками капрал і гримнув на підлеглих – Чули? Взяти його!

      Солдати накинулися на Івася, зв’язали СКАЧАТЬ