Лють. Карін Слотер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ А Барбара потроху старіла. Майже щодня вона почувалася втомленою і не мала сил скрізь за ним бігати.

      Коли він повертав на свою вулицю, машину занесло на повороті. Перед його будинком стояли два патрульні автомобілі, один з них припаркували на під’їзній доріжці за машиною Барбари. По тротуару перед будинком Синтії та Філа походжали поліцейські в уніформах. Коли Майкл побачив Барбару, яка сиділа на ґанку, обхопивши голову руками, його серце зупинилося.

      Якось він вибрався з машини. Побіг до неї, відчуваючи, як приливає до горла жовч, і насилу стримуючи нудоту.

      – Де Тім? – спитав він. Барбара відповіла не одразу, і він повторив своє запитання, зриваючись на крик: – Де мій син?!

      – У школі! – прокричала вона у відповідь, наче він був божевільний.

      Він ухопив її за зап’ястя і силоміць поставив на ноги. В очах у неї стояли сльози.

      – Легше, – тихо промовив Трент.

      В одному-єдиному слові вчувалося попередження.

      Майкл подивився на свої руки, не розуміючи, як так сталося, що тепер вони міцно стискали Барбарині зап’ястки. Там, де він натиснув, видніли червоні сліди. Вольовим зусиллям він розчепив пальці.

      До будинку під’їхав фургон коронера. Заверещали гальма, і водій заглушив двигун біля поштової скриньки.

      Майкл поклав руки Барбарі на плечі, цього разу – щоб контролювати себе. Йому сказали, щось із дитиною. Може, помилилися. А може, Ґрір збрехав.

      – Джина? – спитав Майкл. – Щось сталося з Джиною?

      До труповозки підійшов поліцейський і показав водієві рукою на сусідній будинок.

      – На задньому дворі.

      Не встиг Майкл спам’ятатися, а ноги вже самі несли його туди. Він рвучко розчинив вхідні двері й кинувся коридором. Почув за спиною кроки й зрозумів, що то той виродок Трент. Та Майклу було начхати. Він розчахнув задні двері й вибіг на подвір’я, загальмувавши так різко, що ззаду на нього налетів Трент.

      Спершу Майкл побачив щось біле: коротенький халатик, прозору сорочку. Вона лежала на животі, ступні зашпорталися в поламаному дротяному паркані. Її оточували шестеро чи семеро чоловіків.

      Майкл спромігся підійти до неї, хоча ноги не слухалися й підгиналися коліна. Родимка на плечі, ще одна на тильному боці руки. Він притис пальці до долоні її маленької руки.

      – Сер, не торкайтеся її, – попередив чийсь голос.

      Але Майкл не звернув уваги. Він погладив її м’яку долоню. Сльози покотилися з очей, і він прошепотів:

      – Господи. О Господи.

      Трент щось белькотів до групи поліцейських, але Майкл не розбирав слів. Він міг лише дивитися на потилицю Синтії, на довгі пасма шовковистого білявого волосся, що вкривало її плечі, мов шарфик. Він обсмикнув халатик, щоб прикрити оголені сіднички й хоч трохи вберегти її гідність.

      – Детективе, – покликав Трент. Він узяв Майкла за руку під пахвою і легко поставив СКАЧАТЬ