Лють. Карін Слотер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Рендол узяв пульт керування, що за розмірами більше нагадував книжку.

      – У цьому «Панасоніку» реалізовано прогресивну технологію глибокого чорного кольору, яка дає вам…

      – Заждіть хвилинку. – Джон обійшов телевізор по колу. Завтовшки він був усього кілька дюймів. А ціна на ціннику змусила Джона розсміятися. – Я ж вам казав, скільки заробляю.

      Рендол розплився в усмішці й ступив крок уперед, через що у Джона виникло бажання відступити назад. Але він стійко втримався на місці, й хлопець, притишивши голос, сказав:

      – Ми з розумінням ставимося до того, що в деяких наших клієнтів є побічні джерела прибутку, про які вони не згадують у своїх заявах на отримання кредиту.

      – Справді? – спитав Джон, розуміючи, що відбувається щось протизаконне, але не спроможний збагнути, що саме.

      – Ваша кредитна історія… – Голос Рендола звучав трохи збентежено. – Ми отримали дані про ваші кредитні картки.

      – Які кредитні картки? – спитав Джон.

      Та в нього навіть клятого поточного рахунку не було.

      – За це не хвилюйтеся. – Рендол поплескав Джона по плечу, наче вони були давніми приятелями.

      – Які кредитні картки? – повторив Джон.

      М’язам у руці кортіло скинути хлопцеву руку з плеча. Він терпіти не міг визнавати, що чогось не знає. Перебування в пітьмі робило його вразливим.

      Нарешті Рендол прийняв руку.

      – Послухайте, – сказав він. – Нічого такого в цьому немає. Просто платіть, до іншого нам байдуже. Ми нікому не повідомимо, якщо, звісно, ви платити не перестанете.

      Джон схрестив руки на грудях, хоч і знав, що в очах інших людей це робить його більшим, загрозливішим.

      – Слухайте, – сказав він. – Я хочу цей дурний телевізор у розстрочку, двадцять два дюйми з пультом керування. Це все, що мені потрібно.

      – Звісно. – Рендол підняв руки долонями догори. – Нема питань. Просто я подумав, що з вашим кредитним рейтингом…

      Джон перепитав:

      – Яким рейтингом?

      – Кредитним. – Тон хлопцевого голосу перейшов межу недовірливості й наблизився до приголомшеного Джона. – У вас найкращий кредитний рейтинг з усіх, що я бачив. У нас тут бувають люди, які навіть до трьохсот не дотягують.

      – А у мене який?

      Запитання, здавалося, приголомшило Рендола.

      – Нам не можна таке казати.

      Твердим голосом, додавши до нього металевих ноток, Джон повторив:

      – Який у мене?

      Прищі у Рендола побіліли, а шкіра навпаки – густо почервоніла.

      – Сімсот десять, – прошепотів він, зиркаючи через плече, чи не дивиться бос. – Містере Шеллі, ви могли б піти в звичайну крамницю. Наприклад, у «Серкіт-сіті» чи в «Бест-бай».

      – Дайте мені його подивитися.

      – Звіт?

      Джон ступив СКАЧАТЬ