Лють. Карін Слотер

Чтение книги онлайн.

      – Є один, але його були забрали й цілий той день допитували в іншій справі.

      Трент перемотав запис і прокрутив його знову, цього разу дослухавши до слів оператора: «Мем? Мем? Ви там?»

      Він поклав магнітофон назад у кишеню.

      – А ще жертва трохи застара.

      – Монро? – спитав Майкл, перемикаючи передачу. Нарешті Трент розмовляв з ним як із копом. – Так, якщо Піт не помиляється, років їй приблизно як мені. А тим вашим дівчатам було по скільки? По чотирнадцять? П’ятнадцять?

      – До того ж вони були білі.

      – А Монро була чорна, мешкала в соціальному житлі, працювала на вулицях.

      – Інші були білі, з середнього і вищого класів, походили з поважних родин, добре вчилися в школі.

      – Може, у нього не було часу вистежити ще одну таку? – висловив припущення Майкл, відчуваючи, що ступає по дуже тонкому канату.

      У вухах знову задзижчало, наче попереджаючи, що треба стулити рота і не довіряти цьому незнайомцю, не дозволяти йому ошукати себе.

      – Можливо, – погодився Трент, але з його тону було зрозуміло, що він у таку можливість не вірить.

      Майкл мовчки повернув праворуч, до Домівки Ґрейді. Уночі квартал видавався привабливішим, бо темрява приховувала найгірші його вади. Була майже десята ранку понеділка, але дітлахи розсікали на великах, наче в них були літні канікули. Майкл, коли був малим, робив те саме – сідав на свій «швінн» і разом з іншими хлопчаками ганяв по району. Та тільки Майкл не передавав відкрито сірникові коробки з травою, як ці малі, й нізащо у світі не наважився б показати «фак» двом поліцейським, які проїжджали його районом на патрульній машині.

      Припаркований «БМВ» досі стояв перед дев’ятим будинком. На капоті, схрестивши руки на грудях, сиділо двоє підлітків. На вигляд їм було років п’ятнадцять-шістнадцять, і Майкла кинуло в холодний піт від бездушного виразу їхніх очей, коли вони спостерігали, як він паркується на майданчику. То був вік, який найбільше жахав його як поліцейського. Їм неодмінно треба було щось довести, пройти якесь випробування, щоб із хлопчаків перетворитися на чоловіків. І найкоротший шлях ініціації – пролити чиюсь кров.

      Трент теж спостерігав за хлопцями. Потім приречено мовив: «Супер», – і в Майкла відлягло від серця, бо ж той досі мислив, як коп.

      Вхідні двері до під’їзду зі стукотом розчахнулися, й вони обидва вхопилися за пістолети. Але не витягли зброю, бо на розбитий тротуар повагом вийшов чоловік невисокого зросту та міцної статури. Навіть не глянувши на поліцейських, він протупав повз Трентів бік машини.

      Сорочки на чоловікові не було, на широких грудях під хвилями жиру вгадувалися натяки на міцні м’язи. З кожним кроком його груди підсмикувалися й опадали, достоту як жіночі. В одній руці чоловік тримав алюмінієву битку. А коли наблизився до хлопців, що сиділи на машині, то взявся за битку й другою рукою, готовий почавити комусь яйця.

      Майкл глянув на Трента, той сказав: «Сам вирішуй», – але він уже СКАЧАТЬ