Лють. Карін Слотер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ справу, коли ти забираєш її в іншого копа, який уже зробив усю роботу.

      – У цьому ШМИРЗі він недавно.

      – ЗРЗ, – виправив Майкл, знаючи, що Лео дражниться, але неспроможний утриматися від гри.

      – Та яка різниця, – пробурмотів Лео. – Головне, що перед тим, як Трента перевели, він розкрив чимало злочинів.

      – Молодець, що й сказати.

      – Кілька років тому в нього була гучна справа про викрадення дітей, яку він вів із якоюсь дамочкою.

      – Як дамочку звали?

      Лео знову здвигнув плечима.

      – Кілька типів викрадали дітей у Флориді, обмінювалися ними зі своїми друзяками в Монтані. Усе це відбувалося неподалік від Гартсфілда, де дітлахів переганяли, як худобу. Група твого приятеля розкрила справу за місяць. Дамочка отримала підвищення, Трент залишився на місці.

      – Групу очолював він?

      – Угу.

      – Тоді чому його не підвищили?

      – Це ти в нього спитай.

      – Якби я міг спитати в нього, не базікав би тут із тобою. – Лео зблиснув очима, наче ці слова зачепили його за живе. – Чувак, це все, що я знаю. Трент добропорядний, знає свою роботу. Хочеш дізнатися більше, подзвони комусь у центрі й сам усе з’ясуй.

      Майкл невідривно дивився, як горить кінчик його сигарети. Джина убила б його, якби побачила, що він курить. Утім, вдома вона могла відчути лише запах на його пальцях.

      Він кинув недопалок на землю й розтоптав п’яткою.

      – Енджі досі працює у відділі моралі?

      – Поласкі? – запитав Лео так, наче вухам своїм не вірив. – На біса тобі здалася та шибанута полячка?

      – Відповідай, бляха, на запитання.

      Лео витяг ще одну сигарету й підкурив од першої.

      – Ага. Як мені відомо.

      – Якщо мене шукатиме Трент, скажеш, що за кілька хвилин я знову спущуся сюди.

      Часу на те, щоб відповісти, Майкл Лео не дав. Він побіг сходами на третій поверх, і вже на підході до дверей його легені ходором ходили в грудях. Найбільше роботи у відділі моралі припадало на нічну пору, тож в офісі була половина працівників відділу – вони писали звіти з рейду минулої ночі. Енджі працювала приманкою. На ній був топ із бретелькою через шию, що на три дюйми не діставав пупка, а на столі розпласталася, мов мертвий шпіц, білява перука.

      Він чекав, поки вона підведе погляд, і коли це сталося, помітив, що Енджі не надто рада його бачити. Поки Майкл ішов до її столу, вона відкинулася на спинку стільця й поклала ногу на ногу. Спідниця в неї була така коротка, що Майкл з міркувань дотримання пристойності відвів погляд.

      – Чого ти прийшов? – спитала вона. – Господи, ти на чорта схожий.

      Майкл провів пальцями по волоссю. Від пробіжки сходами виступив піт. У легенях досі лишався дим, і він викашляв щось схоже на передсмертне хрипіння. Боже, такими темпами він дуже скоро приєднається до Кена в інвалідному візку.

      – Можна тебе на кілька слів? – спитав він.

      В СКАЧАТЬ