Мовчання Метатрона. Андрій Ковальчук

Чтение книги онлайн.

      – Ну довго розповідати. Але якщо коротко – до хліба потрібні мастильні матеріали та ікра… Так ось, щодо Академії – як ви вийшли на студентів?

      – Ну річ у тім, що у «Замку» з ними спільний проект – ціла наукова програма.

      – Якийсь грант?

      – Ну можна й так сказати, ми і є грант. До речі ми там і викладаємо.

      – Ми?

      – Ну я … і Федір Петрович.

      – Федір Петрович? Але ж він лікар. Там же нема лікарського факультету.

      – Ну то й що, хіба лікарі можуть вчити лише майбутніх лікарів?

      – Ну…зрозуміло.

      – До речі туди іноді заглядає і місцевий священик.

      – А він… – Костя запитально подивився на директора, а потім кивнув – ну точно, згадав, у Острозі же й церква є. Спільна для всіх конфесій. Там ще ікона цікава…

      – Так, там декілька цікавих ікон. Я так розумію Ви не про Ісуса та матір божу у вишиванках, а про…

      – Ісуса зі святим Стефаном[4].

      – Так містична історія у цієї ікони.

      – Бачу, Вам подобається містика.

      – Ну звичайно, містика пов’язує реальний та віртуальні світи, а я вже казав, що…

      – Завдання Вашої фірми створювати віртуальні світи – закінчив за директора Костя. – А така місія Вас не лякає?

      – Не зрозумів.

      – Ну знаєте, ще тоді у «Науковці» піднімалась дискусія стосовно шкоди від віртуальної реальності. Людина все більше часу проводить за комп’ютерами, у Інтернеті, за іграми. Є великий ризик того, особливо для несформованої особистості…, що вона відірветься від істинної реальності, втратить з нею зв’язок, залишиться у віртуальній реальності назавжди.