Україна. Загартована болем. Тисяча років самотності. Олег Криштопа

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ перший твір – поему «Ганц Кюхельгартен». З нею вирушає по славу до російської столиці – Петербурга. Намагається показати вірш Пушкіну, але знаходить поета сплячим – після нічного загулу. Поему громлять критики, і більшість тиражу Гоголь власноруч спалює.

      Мрії про блискучу літературну кар’єру розсипаються. Відчуваючи матеріальну скруту, він влаштовується на роботу дрібним чиновником – у департамент наділів. Проте писати не покидає. Того ж 1829 року з’являються Басаврюк із циклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» і головний персонаж Гоголя – чорт.

      Літературознавець Ростислав Чопик: «І тому побутує в літературознавстві (вже, мабуть, впродовж ста років) версія про зв’язок Гоголя з нечистою силою, про його контракт з дияволом. В «Сорочинському ярмарку» парубки ще тільки граються в чорта, вони розкидають шматки червоної свитки, експлуатуючи віру в те, що це колись зробив Басаврюк. Все це ще дуже весело. Але далі бачимо, як хмари згущуються, ніч темнішає, і вже ніч перед Різдвом. Чорт являється персоною власною».

      1830 року в Росії спалахує польське повстання. Микола Перший використовує принцип «розділяй і владарюй», стравлюючи поневолених українців і поляків. Після розгрому повстанців Гоголь у Петербурзі відмовляється від польської частини свого прізвища – Яневський. Його малоросійські історії стають у столиці мегапопулярними.

      Тарас Шевченко, прислужуючи Енгельгардтові, теж опиняється в Петербурзі. Юному художнику за улюблене малювання перепадає різками. Проте навіть фізичні покарання не відбивають охоти вчитися.

      Письменник Степан Процюк: «Кажуть, що є три типи чоловіків: чоловік-воїн, чоловік-жрець і чоловік-гречкосій. То ясно, що Шевченко і Гоголь були чоловіками-жерцями. Бо були письменниками, знаковими письменниками. Але Шевченко був жрець і воїн, а Гоголь жрець і гречкосій. Я відразу згадав книжку філософа українського, Шланкевича, «Загублена українська людина», – про синдром малоросійства. Мені здається, що у Гоголя малоросійство – це угодовство перед російським. Незважаючи на потужний талант, угодовство все-таки переважило талант».

      На початку 30-х років XIX століття Гоголь і Шевченко знайомляться з Василем Жуковським, письменником, перекладачем та особистим учителем імператорської сім’ї. У житті обох він відіграє значну роль. Жуковський вводить Гоголя у столичне літературне середовище. Однак попри перші літературні успіхи Миколу тягне додому, у Київ. Жуковський обіцяє допомогти з кафедрою в новоствореному Київському університеті.

      «Киньте, насправді, Кацапію і їдьте на Гетьманщину. Я думаю те ж саме зробити і наступного року гайнуть звідси. Дурні ми дійсно, якщо розсудити гарненько. Для чого і для кого ми жертвуємо всім? Їдемо! Скільки там ми назбираємо всякої всячини» (Микола Гоголь. Лист до Максимовича, 1833).

      Утім, із часом мрії про Київ і університет згасають. Нові тексти російською мовою про Україну приносять російську славу. Гоголь залишається.

      Любомир СКАЧАТЬ