Тамплієри короля Данила. Петро Лущик

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ уважно слухали князя; Костянтин час від часу на знак згоди кивав головою.

      – Але є сусід, з яким неможливо домовитись, – продовжував Данило. – Батию не потрібна сильна Русь, і будь-які перемовини з цього приводу розпочинати безглуздо. Але і нам далі терпіти зверхність хана більше несила. Я не починав цю розмову, поки у нас на кордоні стояли ворожі нам володарі. Зараз же, гадаю, настав час діяти. Я готовий вислухати кожного з вас, порадьте, що нам зробити, щоб позбутися нестерпної опіки. Воєводо, що ти скажеш?

      Костянтин здивовано підвівся.

      – Чому я, князю?

      – Хочу, щоб ти сказав свою думку першим, щоб на тебе не вплинули наші слова.

      – Що ж, як скажеш, князю. Тут і думати нічого. Монголи сильні, у них багато війська, залізна дисципліна, і вони вірять своїм зверхникам. Але це не головна причина, чому вони сильні. Адже ми були роз’єднані. Якби чернігівський князь прийшов на допомогу рязанському, а не став чекати, гадаючи, піде на нього Батий чи поверне на північ, якби Переяслав відправив дружину на рать не на своїй землі, а раніше, монголи не перетнули б Дон. Отак сталося те, що маємо тепер.

      – Я знаю, до чого ти хилиш, воєводо, – вставив Данило.

      – Так, князю, ти мене правильно зрозумів: одні ми з монголами не впораємося, – підтвердив Костянтин.

      – Що ти пропонуєш? – запитав Василько.

      – Ти, князю, перерахував королів, які перестали бути нашими ворогами і породичалися з тобою. Кинь клич, і Бела, Міндовг, Болеслав пришлють війська на допомогу.

      – А чи пришлють? – засумнівався Василько. – Батий не обклав їх даниною.

      – І нас ні.

      – Так, але вони не мають спільних земель з Ордою, – підтримав брата Данило. – До того ж Бела останнім часом змінив свої плани щодо Романа. Він відмовив йому у підтримці на володіння Австрією. Навіть якщо Міндовг захоче нам допомогти, він таким чином оголить свої північні землі перед Тевтонським орденом.

      – Та вони ж його королем зробили! – вигукнув воєвода.

      – Ти їм віриш? Ось бачиш, і Міндовг також не вірить. І правильно робить.

      – Що ти пропонуєш, батьку? – подав голос Лев. – Бачу, у тебе вже визріло рішення.

      – Визріло, і давно, – відповів Данило.

      – І яке воно?

      – Все те, що тільки-но сказав воєвода.

      – Але ж ти сам згодився, що це нереально, – вставив Роман.

      – Нічого нереального немає, – поважно відказав Данило. – Можливо все, тільки треба знайти підхід.

      – Тобто ти хочеш підняти проти Батия суміжні з нами князівства і водночас втримати тих, хто не приєднається до нас, від спокуси захопити незахищені землі? – не вгавав Лев.

      – Саме так.

      – Але це нереально! – повторив Роман. – Пробач, батьку, але навіть з тевтонцями у нас не мир, лише перемир’я. Як ти зможеш втримати німців від спокуси?

      – Я СКАЧАТЬ